Ліга страхових організацій України

Вітчизняний небанківський фінансовий сектор повільно виходить із кризового стану. Результати діяльності переважної більшості його учасників у січні-вересні поточного року демонструють відновлення позитивної динаміки розвитку. Однак у цій сфері все ще існують серйозні проблеми. З метою їх вирішення регулятор ринку має на меті вдосконалити механізми державного нагляду та контролю за небанківськими фінансовими установами.

За даними Держфінпослуг, загальні активи небанківських фінансових установ за станом на початок жовтня 2010 року дорівнювали 63,4 млрд. грн. Найбільш капіталізованим сектором у цій сфері залишається ринок страхових послуг.

За результатами січня-вересня поточного року основні показники страхової діяльності набули тенденцій щодо якісних змін, уповільнення падіння та певної стабілізації, навіть, незважаючи на те, що за звітний період кількість страхових компаній в Україні зменшилася з 450 до 443, з них, компаній зі страхування життя – з 72 до 68.

Важливою позитивною тенденцією у сфері страхування у поточному році є зростання обсягів активів страхових компаній. За дев’ять місяців їх обсяг збільшився на 4,6% з 41,97 млрд. грн. до 43,92 млрд. грн. В свою чергу, активи, визначені ст. 31 Закону «Про страхування» зросли на 7,1% з 23,69 млрд. грн. до 25,5 млрд. грн.

Основні позиції в структурі активів страхових компаній належать акціям, банківським депозитам, правам вимоги до перестраховиків, нерухомому майну та грошовим коштам.

Обсяг сплачених статутних фондів страхових компаній за дев’ять місяців незначно зменшився (з 14,88 млрд. грн. до 14,53 млрд. грн.), а обсяг сформованих страхових резервів практично не змінився й становив 10,14 млрд. грн.

У поточному році спостерігається зростання страхових премій та виплат. Так, валові страхові премії, отримані з усіх видів страхування за січень-вересень 2010 р., дорівнювали 15,43 млрд. грн., з них, від страхувальників-фізичних осіб – 4,35 млрд. грн., а від перестрахувальників – 4,43 млрд. грн. При цьому сума чистих страхових премій становила 9,2 млрд. грн.

Найбільша частка в структурі страхових премій (19%) належала страхуванню майна. Також значними були частки страхування наземного транспорту (17%), страхування вогневих ризиків (12%) та страхування фінансових ризиків (12%).

В свою чергу, валові страхові виплати за звітний період дорівнювали 3,95 млрд. грн., з них, страхувальникам-фізичним особам – 1,82 млрд. грн., а перестрахувальникам – 1,02 млрд. грн. Чисті страхові виплати становили 3,79 млрд. грн.

В структурі страхових виплат домінувало страхування наземного транспорту (35%), страхування фінансових ризиків (27%), «Автоцивілка» (13%) та медичне страхування (12%).

Також слід зазначити, що за звітний період обсяг страхових платежів, сплачених перестраховикам склав 7,02 млрд. грн.

Кількість кредитних спілок, внесених до Державного реєстру фінансових установ, за січень-вересень поточного року зменшилася з 755 до 679.

Така ситуація пояснюється наслідками фінансової кризи – значним погіршенням платоспроможності кредитних спілок, у результаті чого посилився контроль з боку Держфінпослуг, зокрема, були вжити заходи до КС, які систематично не виконували вимог Комісії.

Поряд із цим, протягом дев’яти місяців поточного року погіршилися й інші основні результати діяльності КС. Хоча у ІІІ кварталі спостерігалося певне зростання деяких показників.

Активи кредитних спілок у звітний період зменшилися на 23,8% з 4,2 млрд. грн. до 3,2 млрд. грн. При цьому кількість членів КС зменшилася з 2,19 млн. до 1,63 млн. осіб, обсяг залучених депозитів – з 2,96 млрд. грн. до 2,13 млрд. грн., виданих кредитів – з 3,91 млрд. грн. до 3,08 млрд. грн., а сукупний капітал КС — з 765,8 млн. грн. до 673,4 млн. грн.

Певним позитивним чинником можна вважати деяке скорочення заборгованості за неповерненими та простроченими кредитами. В кінці минулого року така заборгованість дорівнювала 1,12 млрд. грн., а на початку жовтня поточного року – 976,7 млн. грн.

Розвиток ринку недержавного пенсійного забезпечення в Україні характеризується такими показниками. Кількість недержавних пенсійних фондів, внесених до Державного реєстру фінансових установ, за дев’ять місяців 2010 року зменшилася з 107 до 102, а адміністраторів НПФ – з 44 до 43.

За станом на початок жовтня поточного року адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 66,9 тис. пенсійних контрактів (на початку року – 62,5 тис.), з яких 52,8 тис. контрактів – з фізичними особами (48,4 тис.), 0,1 тис. – з фізичними особами-підприємцями (0,08 тис.), а 14,1 тис., – з юридичними особами (14 тис.).

Таким чином, у звітний період відбулася певна активізація фізичних осіб на ринку недержавного пенсійного забезпечення. Однак, в цілому, за січень-вересень 2010 р. кількість учасників НПФ за укладеними пенсійними контрактами зменшилася на 2,6% з 497,1 тис. до 484,3 тис. осіб.

В свою чергу, загальний обсяг пенсійних внесків за січень-вересень зріс на 17,6% з 754,6 млн. грн. до 887,3 млн. грн., а пенсійних виплат – на 59,6% з 90,1 млн. грн. до 143,8 млн. грн.

Активи недержавних пенсійних фондів за дев’ять місяців поточного року зросли на 23,2% з 857,9 млн. грн. до 1 057,3 млн. грн. В результаті, НПФ разом з ломбардами є лідерами серед усіх небанківських фінансових установ за динамікою зростання цього показника.

Сума інвестиційного доходу НПФ за звітний період збільшилася на 51,7% з 236,7 млн. грн. до 359,2 млн. грн. (40,5% від загальної суми пенсійних внесків). В свою чергу, витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, зросли на 27,4% з 47,1 млн. грн. до 60 млн. грн. (5,7% від загального обсягу активів).

Кількість ломбардів в Україні за дев’ять місяців поточного року збільшилася на 11,5% з 373 до 416. Обсяг активів цих установ зріс на 35,2% з 618,9 млн. грн. до 836,7 млн. грн., а власний капітал – на 61% з 349,9 млн. грн. до 563 млн. грн.

Вартість майна, прийнятого ломбардами у заставу, зросла на 25,5% з 1,37 млрд. грн. до 1,72 млрд. грн., а сума погашених фінансових кредитів – на 32% з 1 млрд. грн. до 1,32 млрд. грн. Обсяг фінансових кредитів, виданих ломбардами за січень-вересень, дорівнював 3,83 млрд. грн.

Також слід зазначити, що протягом звітного періоду обсяги операцій, здійснених вітчизняними фінансовими компаніями були такими: обмін валют — 12,4 млрд. грн.; факторинг – 3,9 млрд. грн.; переказ коштів – 2,3 млрд. грн.; залучення коштів установників управління майном з метою фінансування об’єктів будівництва — 1,6 млрд. грн.; надання гарантій – 766,6 млн. грн.; надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів — 266,2 млн. грн.; залучення фінансових активів юридичних осіб із обов’язками щодо наступного повернення – 11,8 млн.; надання позик – 8,7 млн. грн.; фінансовий лізинг – 4 млн. грн.

При цьому обсяг фінансових послуг «Укрпошти» становив майже 5 млрд. грн., а інших юридичних осіб – 2,8 млрд. грн.

Варто зауважити, що у поточному році Держфінпослуг здійснила ряд кроків щодо вдосконалення системи державного регулювання ринків фінансових послуг. Зокрема, Комісія затвердила Концепцію запровадження пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами та Програму розвитку системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами.

Концепція розроблена з метою впровадження пруденційного нагляду за страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами та кредитними спілками.

Орієнтиром для страхових компаній обрана система Solvency II. Введення пруденційного нагляду дозволить: зменшити наглядове навантаження на фінансові установи, діяльність яких не несе загрози невиконання зобов’язань перед існуючими клієнтами; посилити наглядові функції за установами, діяльність яких є чи може бути загрозою для виконання таких зобов’язань; захистити інтереси споживачів фінансових послуг, запобігати настанню неплатоспроможності і забезпечити фінансову стійкість фінансових установ шляхом застосування відповідних заходів.

Сьогодні Держфінпослуг визначає чотири пріоритетні напрямки своєї діяльності. По-перше, це посилення конкурентоспроможності та стійкості небанківських фінансових установ. У даному зв’язку передбачається створення системи нагляду на основі оцінки ризиків, запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та підвищення вимог до якості послуг аудиторів, які проводять аудиторські перевірки фінансових установ.

По-друге, — розширення спектру та підвищення якості небанківських фінансових послуг. Для цього є необхідним: створення умов, зокрема, правових та економічних, для подальшого розширення спектру якісних небанківських фінансових послуг; підтримка розвитку існуючих фінансових послуг, зокрема створення умов для зниження, без втрати якості, вартості послуг; запровадження умов для надання небанківських фінансових послуг дистанційно; сприяння підвищенню професійного рівня персоналу небанківських фінансових установ; удосконалення та розвиток, з урахуванням аналізу наслідків кризи, систем роздрібних небанківських фінансових послуг, зокрема споживчого кредитування.

Третіми напрямком є забезпечення захисту прав споживачів та підвищення рівня інформаційної відкритості небанківських фінансових установ. Він передбачає такі кроки:
— реалізація Концепції захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р. № 1026-р;
— забезпечення прозорості в діяльності небанківських фінансових установ;
— системне інформування населення про стан небанківського фінансового ринку та перспективи його розвитку, переваги отримання фінансових послуг та наявні ризики, що існують на цьому ринку;
— забезпечення регулярного оприлюднення інформації стосовно діяльності небанківських фінансових установ у засобах масової інформації;
— залучення об’єднань професійних учасників ринку небанківських фінансових послуг до моніторингу публікацій у засобах масової інформації, реклами та інших інформаційних матеріалів.

Нарешті, останній четвертий пріоритетний напрямок роботи Держфінпослуг передбачає удосконалення системи регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами. Основними завданнями у цій сфері є такі:
— підвищення рівня капіталізації установ;
— запровадження контролю за придбанням істотної участі у фінансових установах;
— запобігання залученню до капіталів небанківських фінансових установ коштів, джерела походження яких неможливо встановити;
— запровадження з урахуванням досвіду інших країн змішаної моделі фінансування та посилення операційної незалежності спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;
— забезпечення співробітництва з іноземними органами регулювання та нагляду за фінансовими ринками;
— поліпшення взаємодії спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг з Антимонопольним комітетом;
— визначення основних принципів та засад створення саморегулівних організацій;
— удосконалення механізмів введення тимчасової адміністрації до проблемних фінансових установ;
— забезпечення поступового переходу учасників ринку до передачі наглядової інформації і звітності в електронному вигляді і поетапне скорочення звітного періоду та строків подання регуляторної звітності.

Автор: Руслан Сушко
Джерело: Україна Бізнес Ревю