Розірвання договору довгострокового страхування життя: податкові наслідки

Розірвання договору довгострокового страхування життя: податкові наслідки

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську роз’яснила, які податкові наслідки передбачено ПКУ для платників податку на прибуток (страховиків та страхувальників) у разі розірвання договору довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення.

Як повідомили у податковій, нормами ПКУ продовжено застосування пільгового режиму щодо віднесення до витрат платників податків — працедавців страхових платежів, які сплачуються ними на користь своїх працівників за договорами довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення.

Згідно з п. 142.2 статті 142 ПКУ, якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя чи будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку зобов’язаний сплачувати за власний кошт добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізособи, то такий платник податку має право включити до складу витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, загальний обсяг якої не перевищує 25% заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.

При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у розділі IV ПКУ, протягом такого податкового періоду, а саме: граничного розміру доходу, який дає право на застосування податкової соціальної пільги, тобто суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на коефіцієнт 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 статті 169 ПКУ).

У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення передбачено відповідальність та відповідні санкції до платників податку.

Щодо платника податків — працедавця, який достроково розриває договір довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення найманих працівників чи порушує інші вимоги до таких договорів, встановлені Податковим кодексом, зокрема нормою підпункту 14.1.52 статті 14, і який відповідно збільшив витрати у порядку, передбаченому пунктом 142.2 статті 142 ПКУ, встановлено особливі правила включення до його доходів попередньо сплачених страхових внесків, віднесених до витрат, з нарахуванням в установленому порядку пені у розмірі 120% облікової ставки НБУ (пп. 156.2.2 статті 156 НКУ).