Страхування професійної відповідальності медичних працівників: проблеми і перспективи

Страхування професійної відповідальності медичних працівників: проблеми і перспективи

У першу чергу слід зауважити, що професійні ризики існують у будь-якій сфері, сфері життєдіяльності суспільства оскільки там мають місце помилки і халатність. Тому кінцеві споживачі товарів і послуг постійно знаходяться під загрозою. А коли йдеться про медицину, про людські життя і здоров׳я, ціна помилки може бути занадто високою. Саме тому медична сфера в зоні особливого ризику.
Тема лікарських помилок в Україні — одна з найболючіших як для медиків, так і для пацієнтів, яких все частіше не влаштовує якість медичного обслуговування і мізерні компенсації за шкоду, заподіяну їх здоров»ю неадекватним лікуванням.
Дебати про необхідність обов»язкового страхування відповідальності у сфері лікарської діяльності протягом останніх 10 років починаються кожен раз, коли стає відомо про чергову сумну історію в лікарні або приватній клініці. До кого потерпілі повинні пред»являти претензії? Хто повинен відповідати за неправильний діагноз і відповідно неправильне лікування?
Втручання держави
Ця проблема може бути вирішена шляхом страхування професійної відповідальності медичних працівників, яке може здійснюватися як в обов»язковій, так і в добровільній форм. В обов»язковій, якщо такий механізм буде передбачений законодавством України, поки ж цей вид страхування не є обов»язковим. Сьогодні у нас в Україні цей вид страхування є добровільним і регламентується п.15 ст. 6 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 г:
По своїй суті, страхування ризику професійної помилки — це страхування відповідальності за заподіяння шкоди третім особам. А значить, застрахувати можливий ризик заподіяння шкоди в ході професійної діяльності медичного працівника може як він сам, так і інша особа, наприклад, медичний заклад. У зв»язку з тим, що норми про обов»язкове страхування ризику професійної помилки медичних працівників відсутні, то сектор медичних працівників, які здійснюють свою діяльність у державних і комунальних медичних установах, практично випадає з сфери розглянутих відносин.
Випадає він через те, що зазначені установи не беруть на себе обов»язок щодо страхування ризику професійної помилки своїх медичних працівників, а самі працівники договори такого страхування не укладають, часто в силу незнання про можливість та порядок укладення таких. Тому сьогодні ризик професійної помилки медичних працівників страхується тільки приватними медичними установами.
Тим не менш, існуючу ситуацію можна виправити і збільшити кількість захищених медичних працівників. Вбачається, як мінімум, три варіанти вирішення проблеми:
1. Укладення договору страхування професійної відповідальності медичним працівником.
2. Укладення договору страхування професійної відповідальності медичних закладів.
3. Закон про обов»язкове страхування професійної відповідальності медичних працівників.
Для реалізації двох з них досить дій самих медичних працівників, для втілення в життя третього необхідне втручання держави. Втручання держави полягає в закріплення на законодавчому рівні обов»язкового страхування ризику професійної помилки медичних працівників. Цей варіант найбільш складний. Наступний спосіб вирішення проблеми — це укладення договору страхування відповідальності за заподіяння шкоди (страхування ризику професійної помилки) самим медичним працівником. Порядок укладення договору добровільного страхування врегульовано главою 67 Цивільного кодексу України.
Ймовірність страхової виплати
Все, що потрібно для реалізації першого і другого варіантів, — це активна життєва позиція медичних працівників, бажання бути захищеними і дії самих працівників, що можливі і реальні в рамках нині чинного законодавства.
Страхування професійної відповідальності медичних працівників дозволяє перекласти всі витрати з відшкодування збитків на страховика. Однак більшість медичних закладів укладати такі договори страхування поки не поспішають. Особливою популярністю цей вид страхування в Україні не користується. Попит на цю послугу перебуває на стабільно низькому рівні й обсяги ринку все одно мізерно малі. Клієнтів в добровільному порядку страхують свою професійну відповідальність, будь-яка українська страхова компанія може назвати не більше одного-двох десятків. Обсяги цього ринку не вражали і раніше, а в кризу багато страхувальники такі витрати скорочували чи не в першу чергу. Це й не дивно з урахуванням того, що для більшості компаній такий поліс був не більш ніж іміджевою елементом. Криза, що відбилася на всьому ринку, безумовно, торкнувся і його: компанії — потенційні клієнти змушені були скорочувати свої бюджети.
Добровільно ж страхуються в основному компанії з іноземним капіталом, власники яких звикли до такої практики у своїх зарубіжних офісах. З початком кризи іміджевою складовою поліса страхування профвідповідальності їм, щоправда, довелося пожертвувати. І часто навіть ці компанії намагаються заощадити на страховці. Якщо, наприклад, у випадку з митними брокерами та нотаріусами поліс страхування професійної відповідальності купується для «галочки» з метою отримати ліцензію, то «добровольці» розглядають його як рекламний елемент. Відповідно, договори на страхування профвідповідальності укладаються з мінімальними лімітами відповідальності, а значить, і з мінімальним страховим платежем. Найчастіше зараз договори такого виду укладаються з рекламною метою. Однією з ознак такого виду «реклами» може бути, наприклад, термін дії страхового захисту або занадто малий страховий внесок при досить значній страховій сумі. Грамотний юрист відразу може запідозрити незрівнянно велику кількість виключень із страхових випадків, щоб зменшити ймовірність страхової виплати.
Винятком можуть бути хіба що великі компанії, яким поставили вимогу про відповідне страхове покриття зарубіжні партнери. Це підприємства, які в пошуках капіталу збираються виходити на закордонні ринки запозичень, тому повинні гарантувати інвесторам свою фінансову стабільність. Другий варіант — компанії, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Договір із зарубіжними партнерами може містити умову про наявність поліса страхування профвідповідальності.
Еволюційний сценарій
Одиничні приклади страхування профвідповідальності і, як результат, ще більш рідкісне настання страхових випадків за цими договорами, є поясненням невеликої кількості виплат.
Крім того, недосконалість судової системи та низька правова споживча культура — головні перешкоди для подальшого розвитку ринку страхування професійної відповідальності. Стимулом можуть послужити більш прості, прозорі і справедливі підходи в подачі та розгляді позовів у судах. Адже не секрет, що далеко не кожен середньостатистичний українець зможе скласти і подати позовну заяву про відшкодування збитку.
Засоби масової інформації зараз висвітлюють масу історій лікарських помилок, але чи будуть щодо них прийняті судові рішення, що встановлюють провину медпрацівників? Хіба що одиниці. Причина цього — відсутність законодавчо затвердженого механізму визначення матеріальної та моральної шкоди, завданої пацієнту. Тому пацієнт боїться і не довіряє суду або ж просто вважає, що повної компенсації за завдану йому шкоду від суддів він не дочекається.
Поки Страховики покладають надію на законодавчі зміни. Революційний сценарій розвитку цього ринку стане можливий тільки завдяки законодавчим змінам. До того ж для цього є приклади розвинених країн.
У нашому рідному українському випадку все, найімовірніше, піде за еволюційним сценарієм, коли стимулом страхувати профответственності будуть позитивні приклади з практики, що демонструють доцільність такого захисту від матеріальних втрат. Однак цей шлях, судячи з усього, буде дуже довгим.