Ліга страхових організацій України

На початку вересня ЗМІ України облетіла звістка про те, що столична влада розпочинає проект з пільгового медичного муніципального страхування. Так, 3 вересня голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов на зустрічі з громадськими організаціями воїнів-інтернаціоналістів презентував нову систему муніципального медичного страхування. Саме ветерани-афганці та члени їхніх родин першими були запрошені взяти участь у Муніципальній лікарняній касі. На думку влади, це допоможе забезпечити для пільгових категорій киян надання всього спектру необхідної медичної допомоги, в достатній кількості медикаменти тощо. Але що саме означає назва “Муніципальна лікарняна каса міста Києва”?
Лікарняні каси — новий погляд на минулий досвід
Ідея з муніципальним медичним страхуванням не нова, тим більше для України. Для наших сучасників, вихованих ще радянською системою Семашка (ця система характеризується фінансуванням галузі з державного бюджету при суворому централізованому управлінні та контролі з боку держави) саме слово “страхування” викликає якщо не побоювання, то безліч запитань, що, в принципі, дуже добре. Але варто лише трохи зануритись в історичні дослідження, як відразу ж стає зрозуміло — лікарняні каси існують більше ста років по всьому світові, й нічого таємничого та невідомого в таких проектах немає.
Батьківщиною перших лікарняних кас стала Німеччина. Із введенням там системи соціального страхування — “системи Бісмарка” — в країні розпочався процес створення закладів для страхування від нещасних випадків та на випадок хвороби. Перші приватні лікарняні каси створювалися ще до революційних подій 1848 року, але з початку 1880-х по всій країні з’явилися вже державні та муніципальні страхувальні заклади. Причому муніципальна влада, зрозумівши вигоди від подібного процесу, намагалася не лише створювати, а й всіляко розвивати його. Найбільшими в країні були Лейпцизька, Дрезденська, Мюнхенська, Штутгартська каси, до роботи з якими на договірних засадах долучалися лікарі та фармацевти. Система виявилася настільки ефективною, що досвід муніципального медичного страхування поширився на всю країну.
В Російській імперії після реформ 1860-х років на заводах та фабриках почали з’являтися лікарні для робітників. Власники підприємств в обов’язковому порядку мали забезпечити трудовий колектив необхідним медичним обслуговуванням. А вже в середині цих лікарень для того, щоб підтримати робітників, які найбільше потребували лікування, почали формуватися страхові товариства та каси взаємодопомоги. В Україні перше подібне товариство з’явилося в 1870 році у Миколаєві на Адміралтейському канатному заводі. Лише після подій революційного 1905 року “ощадні каси забезпечення” по всій країні вийшли за рамки суто заводських об’єднань. З 1913 року лікарняним касам надається дозвіл на створення власної медичної інфраструктури: лікарень, аптек та навіть санаторіїв. Але вже в новій країні, після 1917 року, місця для лікарняних кас не знайшлося.
Перший крок до медичного страхування?
В наш час, коли збереження та захист здоров’я громадян стали пріоритетними для держави, постійно тривають пошуки ефективної моделі медичного забезпечення населення. І дуже часто найкращим варіантом виявляється досвід минулого, який поєднується з сучасними науковими підходами та технологіями. Лікарняні каси — один з таких прикладів.
В Україні на сьогодні діють 224 лікарняні каси (згідно з даними Міністерства охорони здоров’я України). Більше половини із загальної кількості — благодійні організації, ще 47 % — організовані відповідно до Закону України “Про об’єднання громадян”. Членами лікарняних кас є майже 770 тисяч громадян, і понад 60 % — це люди молодого та середнього віку, які працюють. Важко, врахувавши ці цифри, говорити про лікарняні каси як про щось нове та невідоме для країни. Тим більше, що так багато громадян на власному досвіді отримали уявлення про роботу цих організацій. Але якщо раніше вони як проект запроваджувалися на локальному рівні, то після 2010 року все змінилося. Відповідно до Програми економічних реформ на 2010—2014 роки було проголошено, що до кінця 2014 року має бути завершена підготовка до запровадження обов’язкового соціального медичного страхування в країні. І процес від ініціатив окремих громад та міської влади перейшов на рівень цілеспрямованої державної політики.
Доказом цього є те, що до традицій муніципального страхування в Києві вирішили повернутися саме в грудні 2010 року, коли міська влада презентувала проект під назвою “Муніципальна лікарняна каса міста Києва”.
За словами її директора Володимира Долота, “враховуючи складні економічні умови в суспільстві, необхідно реформувати систему державних гарантій медичного забезпечення співвітчизників. На сучасному етапі розвиток лікарняних кас дозволить вирішити одне з головних завдань галузі — забезпечити доступність тих видів медичної допомоги, котрі недостатньо фінансуються за рахунок бюджетних коштів, збільшити їх обсяг, якість та належний контроль за їх наданням”.
Про лікарняну касу Києва
Унікальність проекту “Муніципальна лікарняна каса міста Києва” полягає в тому, що наголос робиться на об’єднанні зусиль як влади, так і самих громадян задля спільної мети. “Діяльність лікарняних кас ми розглядаємо як нову форму добровільної солідарної участі населення у фінансуванні охорони здоров’я. Перед проектом стоять завдання із забезпечення мешканців міста Києва необхідними медикаментами, якісною медичною допомогою та відпрацювання механізмів управління якістю медичних технологій в лікувально-профілактичних закладах міста всіх рівнів”,— підкреслив пан Долот.
Серед засновників Благодійної організації “Муніципальна лікарняна каса міста Києва” (МЛК) такі громадські організації: Асоціація працівників лікарняних кас України, Асоціація лікарів м. Києва, Міський комітет профспілки працівників охорони здоров’я, Міська організація товариства Червоного Хреста України та Київська міська організація працівників галузі охорони здоров’я.
Що ж саме дає громадянам участь в лікарняній касі? Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті благодійної організації, в обмін на щомісячні членські внески людина отримує можливість своєчасного забезпечення медикаментами та іншими лікарськими засобами відповідно до встановленого діагнозу й формуляру лікарських засобів муніципальної лікарняної каси міста Києва. Також членство в МЛК дозволяє за рахунок внесених коштів покрити діагностичне обстеження в приватних закладах (якщо ці заклади належать до переліку партнерів МЛК). Такі дороговартісні процедури, як УЗД, КТ та МРТ компенсуються відповідно на 100 % та на 50 % від вартості обстеження. Більше того, члени лікарняної каси можуть отримати повне фінансування планових хірургічних операцій або пологів, якщо ці особи зараховані до організації протягом року або сплатили внески за рік авансом.
Як стати членом організації?
Членами МЛК можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якi досягли 18 років, а також юридичні особи, які підтримують мету та завдання МЛК, надають їй матеріальну підтримку або іншу допомогу, що не суперечить чинному законодавству України. Тобто не важливо, чи зареєстровані ви в Києві, чи тимчасово проживаєте в столиці, ви можете стати членом лікарняної каси. Також членство в МЛК не прив’язує людину до певного медичного закладу, вона зможе обслуговуватися в ЛПЗ за власним бажанням, але необхідно мати направлення лікаря.
Статутом організації передбачено три типи членства: індивідуальне, колективне і сімейне. Для того, щоб стати індивідуальним членом Благодійної організації “Муніципальна лікарняна каса міста Києва”, необхідно заповнити реєстраційну форму, розміщену на сайті організації, та сплатити членський внесок. Перший внесок дорівнює 10 гривням, а далі кожного місяця ви повинні сплачувати 30 гривень на рахунок організації. Варто наголосити на тому, що можливість користуватися послугами лікарняної каси настає не відразу, а лише через 3 календарних місяці з моменту вступу після сплати вступного та трьох щомісячних членських внесків. Окрім себе, ви можете включити до МЛК також своїх дітей віком до 18 років. Необхідно буде сплачувати 10 грн/місяць незалежно від кількості дітей.
Згідно з інформацією КМДА, станом на 1 липня 2013 року до “Муніципальної лікарняної каси міста Києва” входить 17 525 осіб. Ліками та витратними матеріалами заклади охорони здоров’я забезпечено на 2 130 000 грн, вже проліковано 3159 осіб. Середня вартість одного лікування склала 630 грн, а найбільша вартість випадку захворювання — 21 100 грн.
Варто зазначити, що після трьох років роботи вималювалися певні проблемні питання в діяльності лікарняної каси. Так, в деяких випадках члени організації через непоінформованість очікують на те, що при мінімальних членських внесках зможуть отримати повний комплекс медичних послуг. Або звертаються до приватних закладів, які не мають договірних відносин з МЛК. Також серед громадян існує упереджене ставлення до діяльності громадських об’єднань та благодійних організацій. Знову ж таки — причина криється в недостатній поінформованості та відсутності у організацій продуманої стратегії зв’язків з громадськістю. Щодо проблем медичного характеру, то тут слід виділити такі: відсутність системи стандартизації медичних технологій та неготовність системи охорони здоров’я до дотримання договірних взаємовідносин і співпраці з досить жорстким позавідомчим контролем за використанням медикаментів.
Отже, МЛК в Україні працюють. Більше того, членами таких організацій є тисячі громадян України. І враховуючи поступове наближення нашої країни до системи страхової медицини, досвід діяльності таких проектів необхідно не лише вивчати, а й поширювати на всю країну. “Доведено, що лікарняні каси у нинішній соціально-економічній ситуації є найбільш оптимальними структурами для медикаментозного та діагностичного забезпечення населення при виникненні медичного ризику у пацієнтів. Запропонована та випробувана нами організаційна схема діяльності лікарняних кас на регіональному рівні дозволяє охопити населення та заклади охорони здоров’я всього регіону, а також функціонувати незалежно від кількості членів лікарняної каси в районі, місті, в єдиному медичному просторі, тісно співпрацювати з органами управління охорони здоров’я і інтегруватись з медичними закладами інших відомств та регіонів України для забезпечення членів ЛК належною медичною допомогою”,— зауважив Володимир Долот.
До слова, додаткову інформацію про Муніципальну лікарняну касу міста Києва можна отримати за телефоном 564-45-50 та на cайті mlk.org.ua
Олекса Череватий спеціально для “Хрещатика”