Ліга страхових організацій України

Експерти вважають, що таке страхування в добровільній формі може стати дорогим та невиправданим для більшості суб’єктів господарювання
Станом на середину січня цього року Антитерористичний страховий пул України ще працює над проведенням актуарних розрахунків у страхуванні (система математичних і статистичних розрахунків — Авт.) при страхуванні майна, життя та здоров’я українців від нещасних випадків, спричинених терористичними актами і диверсіями. На наш погляд, вказані ризики необхідно включати у договори страхування. Про це «УК» повідомили в Нацкомфінпослуг.
Нагадаємо, що в кінці грудня торік було анонсовано створення Антитерористичного страхового пулу України, до якого ввійшло 13 страховиків. Цей пул страхуватиме ризики від терористичних атак і диверсій на 100 мільйонів гривень. Світова практика свідчить, що провідні країни світу впроваджують страхування вказаних ризиків.
На думку заступника голови ради Ліги страхових організацій (ЛСОУ) Олександра Залєтова, в Україні останніми роками накопичився певний негативний досвід створення різноманітних страхових пулів, які фактично себе дискредитували або так і залишилися лише частиною PR-кампаній. Тому питання залучення державою страхового ринку до управління ризиками, зокрема терористичними, слід здійснювати комп?лексно та системно, при цьому виключити корупційну складову. Інакше зазначений бізнес-проект може залишитися лише на папері або знизить інвестиційну привабливість країни.
У глобальному рейтингу тероризму Україна посідає 56 місце з 158 країн. Тому, за словами Олександра Залєтова, через низьку ймовірність терористичних актів у країні, економічних підстав для запровадження в ній страхування ризиків терористичних атак та диверсій немає, а отже його запровадження в обов’язковій формі недоцільне. Зокрема планом заходів із реалізації Концепції боротьби з тероризмом, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 547, не передбачено створення в нашій країні відповідної системи страхування терористичних ризиків.
«Натомість запровадження такого страхування в добровільній формі буде достатньо дорогим та невиправданим для більшості суб’єктів господарювання. Тому розв’язання зазначеної проблеми слід розглядати на засадах державно-приватного партнерства», — вважає заступник голови ради ЛСОУ. Так діють національні програми страхування терористичних ризиків, наприклад, у Великобританії, Іспанії, США та Франції. З іншого боку, досвід Росії свідчить: якщо держава не бере активної участі у фінансуванні та супроводженні такого страхування, то воно показує вкрай низький рівень розвитку.
Цікаво, що відповідно до Концепції боротьби з тероризмом, схваленої Указом Президента України від 25 квітня 2013 року
№ 230/2013, Україна не належить до держав із високою імовірністю вчинення на їх територіях міжнародними терористичними організаціями актів або посягань. У нашій країні немає внутрішніх передумов для виникнення організацій, які б використовували терористичні методи як спосіб досягнення політичної мети або привернення уваги громадськості до своїх ідеологічних чи інших поглядів. Дані соціологічних опитувань населення України також свідчать про низький рівень схвильованості громадян цим питанням.