Ліга страхових організацій України

Кліматичні аномалії дорого коштують економікам держав, але поки що не здатні зруйнувати їх
Примхи природи зазвичай псують настрій. Але останнім часом кліматичні сюрпризи завдають суттєвих збитків економікам різних держав. Якщо фінансову кризу реально пригальмувати грошовими вливаннями, то сильні холоди чи понаднормову спеку попередити складно, а запобігти таким явищам взагалі неможливо. Наскільки збитковою є нині погода й як вона здатна вплинути на вміст наших гаманців, досліджував “Хрещатик”.
Тепла іще чекати й чекати
Україні найближчими днями синоптики прогнозують складні погодні умови. Як зазначив на брифінгу у Києві директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда, морози в нашій країні посиляться, стовпчик термометра впаде в окремих регіонах до —30 градусів за Цельсієм. Причому на суттєве потепління найближчими днями розраховувати не слід: складні погодні умови на території нашої країни та в Києві збережуться, принаймні, й у перших числах лютого. А якщо морози навіть послабшають, то буде сніг, заметілі, налипання мокрого снігу.
Втім, на те вона й зима. На початку січня в Україні було настільки тепло, що почали зеленіти деякі кущі й дерева, та і травичка проросла. Тим не менше, сильні холоди не лише викликають у багатьох дискомфорт, а й призводять до додаткових витрат із сімейного бюджету. На теплий одяг, наприклад.
Але це на рівні особистого, сімейного бюджету. Чи завдає погода збитків державі, ба навіть світовій економіці? Виявляється, що так, і чималих.
Градус аномальний — збиток реальний
Приклади, на жаль, свіжі. Сполучені Штати й Канада відносно нещодавно потерпали від аномальних холодів. У теленовинах та в Інтернеті демонструвалися апокаліптичні відео замерзлого Ніагарського водоспаду. Засніжений Нью-Йорк, промерзлі поїзди, загиблі від холодів безхатченки — далеко не повний перелік втрат. Американські екперти оцінили також матеріальні збитки, завдані країні в цілому. Економіка США, звісно, вистоїть під цим ударом, але скарбниця країни недоотримає більш ніж $ 5 млрд, хоча при обсягах американської економіки у майже $ 16 трлн це не така вже й катастрофічна сума. Але і морози відступили. З іншого боку, Сполучені Штати потерпають від спеки й посухи, зокрема — штат Каліфорнія. Аномально високі температури там тримаються й досі, одне озеро вже всохло через них, матеріальні збитки ще буде підраховано, але губернатор Каліфорнії оголосив у штаті надзвичайний стан і закликав населення скоротити споживання води щонайменше на 20 %. Загалом, стверджують експерти, страхові компанії США щорічно прогнозують матеріальні збитки через негоду в обсягах від $ 1,3 до $ 2 млрд. Аномальні спека та морози у Сполучених Штатах за обсягами збитків цьогоріч вже майже втричі перевищили цей ліміт. Попри те, що матеріальні втрати від аномальних морозів у США мізерні порівняно з обсягами економіки, однак експерти припускають, що приблизно третина ВВП країни залежить саме від погодних умов.
У Євросоюзі також приділяють дедалі більшу увагу вибрикам погоди. Так, у 2013 році європейські страхові компанії підрахували, що річний збиток тамтешніх підприємств лише від несподіваних, неочікуваних похолодання чи потепління складає не менш як 400 млрд євро, а надалі може перевищити позначку у 500 млрд євро, оскільки аномалії стають дедалі частішими на масштабнішими. Повені у Центральній Європі на початку літа 2013 року завдали збитків економіці ЄС на $ 18 млрд. Вони взагалі дуже збиткові, зокрема повінь у Канаді влітку того ж таки 2013 року коштувала страховикам $ 2 млрд страхових збитків. Або, наприклад, більш як 30 млрд рублів “змило” рекордними повенями на російському Далекому Сході восени 2013 року.
Рахує втрати від погодних аномалій і Україна. Лише один випадок — у вересні 2013 року смерч у Самборі Львівської області — завдав збитків на 1 мільйон гривень. І це локальне явище.
Протягом 2011 року, коли кількість та масштабність погодних аномалій у світі різко зросли, сумарно кліматичні несподіванки завдали збитків у $ 105 млрд.
Прогноз погоди як бізнес-чинник
Стереотип, що погода важлива для аграріїв та турбізнесу, стрімко йде у небуття. Кліматичні аномалії настільки почастішали, що їх суттєвого впливу зазнають майже всі галузі економіки. Яким буде цей уплив — позитивним чи негативним — передбачити складно. Наприклад, через теплий початок зими 2013—2014 років різдвяна торгівля у ЄС не вийшла на очікувані показники. Водночас “касу зробили” виробники морозива, прохолодних напоїв, кондиціонерів та клімат-систем. На коливання температур та кількість і характер опадів помітно реагують перевізники, адже від холодів чи повеней страждають дороги, та й транспортні засоби також. У США нещодавно через аномальні холоди на ходу промерз наскрізь потяг. Пасажири вимушені були його залишити. Навесні 2010 року виверження вулкану Ейяф’ятлайокудль в Ісландії паралізувало авіаперевезення у Західній Європі. Обмеження на авіаперельоти відчували також подорожуючі й в Україні. Авіакомпанії, і не лише європейські, зазнали від цього явища колосальних збитків.
Та найбільш чутливою до погоди, окрім туризму, АПК та перевезень, є роздрібна торгівля. Тут наявний тісний зв’язок між настроями споживачів, кліматичними змінами та обсягами продажів, а відтак і прибутком компаній. Наочний приклад — різдвяна торгівля у Західній Європі. Зокрема це падіння продажів у Німеччині у грудні 2012 року на 4,7 % до грудня 2011 року. В Україні коливання настроїв споживачів відчутні на обсягах продажів прохолодних напоїв, морозива, чаю. Минулого року дощі викликали споживацький бум на гумові чоботи та інше гумове взуття. Спекотні літа 2009 та 2010 років збільшили обсяги продажів кондиціонерів, а холоди взимку тих самих років підняли цифри реалізації хатніх обігрівачів.
Наразі світовий бізнес не задається питанням, чи доцільно враховувати погодний чинник при бізнес-плануванні хоч на короткий термін, хоч на віддалену перспективу. Експерти погоджуються, що це робити треба. Але як? Адже спрогнозувати погоду нині, за зростання кількості аномалій, складно.
Досить розвинений напрямок у цьому сенсі — страхування від збитків, завданих погодними аномаліями. У США пропонуються такі страхові продукти. У Європі погодний чинник недооцінюється. В Україні ж у 2013 року запустили пілотний проект страхування якості яблук, котра може постраждати через надміру рясні дощі, град, інші несприятливі погодні умови.
Світова економіка на погоду не зважає

Але досі впливи несприятливих погодних умов були локальними, а світова економіка поривів вітру, аномальних холодів чи спеки майже не відчуває. Чи не єдиною галуззю, що реагує на погоду у світовому масштабі, є енергетика. Але й там уплив погоди обмежується короткотерміновими спекуляціями. Про це в коментарі “Хрещатику” розповів керівник Інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко. За його словами, “в основному, погодні явища впливають на ринок енергоносіїв. Якщо подивитися на ціни на нафту, то вони слабко реагують, оскільки США — головний споживач нафти у світі, й основне споживання йде на північному сході країни: Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор. Поки що не можна стверджувати, що холодна зима у США підняла ціни на нафту. Подорожчання є, але це не більше 2—3 доларів США, значного впливу ми не спостерігаємо. Відповідно, це мало впливає на кон’юнктуру світового ринку”. Тим не менше, експерт наголосив, що “така залежність є, але мають бути сильні холоди й протягом тривалого періоду, хоча б місяців зо два, щоб був якийсь уплив на котування нафти”. Більш чутливим до погоди є газ. “А ось якщо подивитися на котирування газу, в тому числі того, який торгується у США, протягом останніх днів ми бачимо стрибок цін, значне зростання. Але цей газ прив’язаний до цін на скраплений газ, і казати, що це впливає на світову економіку, не можна. Більше того, це спекулятивний рух. Нині газ виріс. Щойно потеплішає, вартість газу може знизитися. До того ж оця “сланцева революція” у США, збільшення видобутку скрапленого газу, не дозволяє суттєво зрости цінам на американський газ. Тому ми не думаємо, що це похолодання суттєво вплине на світову економіку”,— зазначає пан Івченко. Загалом, вважає фахівець, “доки аномалії не набувають масштабів катастроф, не можна стверджувати, що вони завдають суттєвих збитків світовій економіці”.

Для вітчизняної економіки погодні аномалії можуть бути і приємним сюрпризом. Таку думку в коментарі “Хрещатику” висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. “США та Канада є провідними світовими виробниками сільськогосподарської продукції. Україна останнім часом активно розвиває її виробництво. Фактично, Канада та США — наші конкуренти на цьому ринку, і частково — ЄС. Тому природні катаклізми призведуть до зростання світового попиту на продукти харчування, і, як результат, зростуть ціни на пшеницю й кукурудзу, а це дозволить Україні дуже вигідно продати свою продукцію на експорт”,— пояснює він. Як зазначає експерт, “за підсумками 2013 року Україна увійшла до п’ятірки світових експортерів зернових, а за експортом кукурудзи посіла ІІ місце у світі після США. І в даній ситуації, коли Україна зібрала минулого року один із найбільших врожаїв за всю історію, сільськогосподарському лобі потрібно все це вигідно збути на світовому ринку”. Відтак “зміни погоди у світі загалом позитивно впливають на сільськогосподарське виробництво”, вважає пан Охріменко. “Україна нині не вважається територією з ризикованим кліматом для сільськогосподарського виробництва. А ось п’ятдесят років тому вважалася саме такою”,— нагадує він.
Ганна Касіч “Хрещатик” Фото Бориса КОРПУСЕНКА