Віталій ШАПРАН: «Нацбанк знатиме про попит на валюту на 5—6 днів наперед, що зробить його інтервенції прогнозованішими»

Віталій ШАПРАН: «Нацбанк знатиме про попит на валюту на 5—6 днів наперед, що зробить його інтервенції прогнозованішими»

Вітчизняну економіку, на яку мають значний вплив акції протесту, в Україні вже влучно охрестили майданоекономікою. Неспокійно на валютному ринку, у банківському секторі, учасники яких збуджені і дуже болісно сприймають будь-яку негативну інформацію та схильні до неординарних дій. Деякі експерти вважають, що нинішній стрес відрізняється від кризових періодів попередніх років тим, що політична складова кризи має вагомий вплив на поточну ситуацію в економіці. Про те, як позначаться такі події на діяльності вітчизняного фінансового сектору, «УК» розповів заступник директора, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства (РА) «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН.
— Віталію, які сегменти фінансового ринку найчутливіші до Майдану, а які зможуть зберегти автономність незалежно від розвитку подій?
— Вважаю, що найбільший ефект відчув валютний ринок. Проте Національний банк України досить швидко відреагував на ситуацію і фактично призупинив торги для імпортерів — покупців валюти. Таким чином він задіяв класичний механізм заради безпеки покупців фінансових активів, ціна на які зростає під впливом паніки. Крім того, НБУ створив умови, коли знатиме про попит на валюту на 5-6 днів наперед, що зробить його інтервенції прогнозованішими.
— Валютний ринок вирушив у вільне плавання. Деякі експерти пророкують стрибок долара до 10 гривень. Наскільки слушні їхні побоювання?
— Гадаю, ринок дотримуватиметься якірного курсу 8,5 гривні за долар, плюс-мінус 0,5 гривні залежно від ринкової ситуації та ситуації із перемовинами про другий транш від сусідньої держави, або додаткове фінансування від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Втім, курс розхитує внутрішній фактор політичної нестабільності. Гори трупів у Києві та невизначеність із призначенням уряду роблять можливим вихід курсу за рамки прогнозу. Такі коливання точно спрогнозувати не можливо. Як свідчить аналіз, негативний вплив зовнішніх ринків на гривню залишається мінімальним. З початку лютого валюти Аргентини, Південно-Африканської Республіки, Індії, Туреччини, Бразилії та Росії «відіграли» назад 1—2% девальвації в січні. Нині рівень девальвації валюти нашого найближчого сусіда РФ з початку року становить 5%.
— Що буде з ціною на газ? Є думка, що, якщо український уряд очолить опозиція, блакитне паливо подорожчає.
— Цей крок не в інтересах Газпрому, який зацікавлений в оплаті грошима, а не обіцянками. Йому теж потрібно наповнювати виторг реальними коштами. Втім, справді, політичні обставини й агресивна риторика опозиції можуть нашкодити переговорному процесу. Гадаю, кращою залишається або модель чинного уряду, або якийсь коаліційний формат, частина якого вестиме перемовини із Заходом, а частина — зі Сходом.
— Міжнародне рейтингове агентство Standard & Рoor’s знизило довгостроковий рейтинг України до рівня «ССС» з «CCC+/С» (до так званої сміттєвої категорії), на тлі ескалації політичної нестабільності. Як це вплине на дохідність українських єврооблігацій та вартість зовнішніх позик?
— На вартість не вплине ніяк, дохідність з річних облігацій зовнішньої державної позики
(ОЗДП) коливається на рівні 15-17,5%, за довгостроковими паперами — на більшому рівні. Зниження рейтингу негативно вплине на ймовірність проведення нових ринкових облігаційних позик. Проте справді Україна як емітент 16 років мала рейтинг спекулятивного рівня, що обмежувало можливість купівлі її облігацій закордонними пенсійними фондами. Після зниження рейтингу його статус не змінився. Вважаю, що це зниження було передчасним і поспішним. Нагадаю, в січні Рахункова палата Італії звернулася з позовом до S&P, Fitch та Moody’s на суму понад 200 мільярдів євро. Не думаю, що інвесторам потрібно орієнтуватися на оцінки цих агентств, тому що вони «туристи» на нашому ринку.
— Через спекуляції інвесторів на тему можливої громадянської війни в Україні індекс «Української біржі» рухнув 18 лютого на 4,22%, а індекс WIG-UKRAINE Варшавської фондової біржі 20 лютого досяг історичного мінімуму з моменту його запуску майже 3 роки тому. Чи є шанси на відродження інтересу інвесторів до українських акцій?
— На внутрішньому ринку також була реакція на людські жертви у Києві, проте до цього часу ринок значно впав, тому реакція була незначною. Більшість компаній на ВФБ належать до агропромислового комплексу, який протягом складного минулого року зростав. На мою думку, коли ситуація в Україні, насамперед на політичній арені, стабілізується, індекс WIG-UKRAINE зростатиме.
— Як події Майдану вплинуть на страховий ринок, адже форс-мажорні обставини? Наприклад підпали авто тощо.
— Страховий регулятор розпочав серію жорстких дій на ринку і примушує компанії виплачувати відшкодування за тими ризиками, що вже відбулися. Загалом ситуація стабільна. Але в кількох компаній тимчасово відкликали ліцензію на автоцивілку, а в кількох ввели тимчасову адміністрацію. Я вважаю, що певна жорсткість ринку піде на користь — підвищиться якість послуг.
— Яких правил порадите дотримуватися пересічним українцям для їхньої фінансової безпеки в ці нелегкі часи?
— Не варто скуповувати долари США за будь-яким курсом. І слід дуже обережно ставитися до інформації з інтернет-ЗМІ. Потрібно переглянути стратегію заощаджень у бік депозитів у гривнях під 20—23% річних або використовувати депозити з підвищеною ставкою, з яких можна знімати кошти без обмежень або з частковими обмеженнями. Слід пам’ятати, що частково девальвація гривні вже відбулася, проте на період нестабільності не радив би поспішати з арбітражем між вашими валютними та гривневими депозитами.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»
Віталій ШАПРАН. Народився 1977 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Починав трудову діяльність у відділі кредитів і ресурсів регіональної мережі банку «Аваль». Наприкінці 1990-х років закінчив Київський національний економічний університет (КНЕУ). Має дві фінансово-економічні освіти за спеціальністю «фінанси» і «банківська справа». З лютого 2006 року — співробітник Українського інституту розвитку фондового ринку КНЕУ і заступник голови Комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків. Із січня 2007-го — заступник директора, головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг». У 2011 році обраний до складу громадської ради при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, де очолив комітет з відкритості фондового ринку.