Ліга страхових організацій України

Нове керівництво МОЗ має намір продовжувати медичну реформу, що діє вже третій рік, але обіцяє підійти до неї набагато радикальніше. Чи допоможе це позбутися корупції і зробити українців здоровішими, запитує Олег Шанковський у №12 журналу Корреспондент від 28 березня 2014 року. 1 січня 2012 року в чотирьох пілотних регіонах України (Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях і в Києві) почалася одна з найпотрібніших й одночасно найбільш неоднозначних реформ – медична. Попереднє керівництво МОЗ на чолі з Раїсою Богатирьовою обіцяло українцям «стійкий необоротний ефект» від позитивних змін уже через чотири-п’ять років і наполягало, що всі гучні і не до кінця зрозумілі звичайним громадянам та їхнім лікарям кроки (наприклад, масове закриття лікарень) потрібні саме для цієї мети. Реформа серед іншого передбачала створення в Україні сімейної медицини, поділ медичних установ на первинні (амбулаторія), вторинні (стаціонар) і третинні (обласні та спеціалізовані лікарні), а також створення екстреної служби медичної допомоги. Мінохоронздоров’я стверджувало, що вже в недалекому майбутньому забезпечить українців значно якіснішою медициною, заощадивши при цьому помітну частину бюджетних коштів. Однак, незважаючи на деякі позитивні моменти, дії команди Богатирьової зазнавали жорсткої критики – значною мірою через непрозорість діяльності її відомства. «Та реформа, яка здійснювалася, – вона здійснювалася не так, як потрібно. Саме тому реформа буде серйозно переглянута, точніше, вона вже переглядається», – заявив Олег Мусій, новий міністр охорони здоров’я, під час своєї першої прес-конференції на посаді голови МОЗ. Мусій налаштований рішуче. Серед його намірів – впровадження обов’язкового медичного страхування, передача значної частини контролю над медициною від міністерства на місця, введення контрактних відносин з медперсоналом і навіть скасування гарантованої безплатної медицини на рівні Конституції. «Безкоштовної системи охорони здоров’я немає ніде і бути не може. Вона може бути без оплати з кишені людини за рахунок або бюджету, або фонду медичного страхування, який мав би існувати в державі», – пояснив глава відомства журналістам. При цьому Мусій впевнений, що називати його майбутні дії непопулярними не варто: за його словами, МОЗ докладе максимум зусиль для пояснення як звичайним пацієнтам, так і медикам усіх рівнів необхідності кожної зміни, що допоможе провести реформу максимально ефективно і безболісно. Долікувальна підготовка За запевненнями міністра, він значною мірою підтримує ті наміри, що були задекларовані колишньою владою, але має безліч питань до методів, якими реформу намагалися впровадити в життя. У першу чергу викликає тривогу тотальна непрозорість дій колишнього МОЗ та множинні звинувачення на адресу відомства в корупції. У зв’язку з цим Мусій вже оголосив про плани проведення повної перевірки всієї сфери охорони здоров’я країни. Практично всі опитані Корреспондентом експерти зійшлися на думці, що цей крок є дійсно першочерговим: без виявлення й усунення корупційних схем про жодні реформи не може бути й мови. «Я б не починала абсолютно ніяких реформ у сфері охорони здоров’я до того часу, поки не буде проведений аудит Міністерства охорони здоров’я на предмет корупційних закупівель, здійснених минулою каденцією», – каже виданню заслужений лікар України і лідер Медичної сотні Майдану Ольга Богомолець. Лікар і директор програми Громадське здоров’я міжнародного фонду Відродження Ольга Тимошевська також вважає цю ініціативу Мусія найважливішою. Тимошевська впевнена, що перевірка допоможе не тільки «діагностувати» стан української медицини, а й заручитися допомогою впливових міжнародних організацій, що дозволить значно прискорити процес «одужання». «Треба якомога швидше провести аудит виконання реформ, напрацювати рекомендації щодо подальших кроків й оприлюднити їх якомога ширше. Впевнена, що й представництво Всесвітньої організації охорони здоров’я, і Світовий банк будуть готові приєднатися і підтримати цю ініціативу», – заявила Тимошевська Корреспонденту. Втім, очікувані результати не змусили себе чекати: днями Генпрокуратура відзвітувала про викриття одного із заступників голови МОЗ, який у 2012 році витратив 6,5 млн бюджетних коштів на закупівлю завідомо забороненої в Україні вакцини. Крім того, вищі українські чиновники традиційно оцінювали власне здоров’я значно дорожче, ніж самопочуття своїх співгромадян. Наприклад, у 2012-му на санаторії Державного управління справами (яке обслуговує президента) і Верховної Ради з держбюджету було виділено 200 млн грн. – це майже п’ята частина всіх загальнодержавних витрат МОЗ. Для порівняння: приблизно така сама сума виділялася на субвенції місцевим бюджетам для закупівлі медобладнання та інших матеріалів. З голови на ноги За словами Мусія, МОЗ продовжуватиме і посилюватиме вже розпочату практику впровадження сімейної медицини. Її суть полягає у закріпленні за кожною сім’єю лікаря, здатного займатися здоров’ям як дітей, так і дорослих й літніх людей та обслуговувати їх протягом значної частини життя. Основна перевага такого підходу полягає в тому, що лікар, будучи знайомим з родиною протягом багатьох років і добре знаючи схильність кожного з її членів до тих чи інших захворювань, зможе надавати швидку і якісну допомогу, значно знижуючи при цьому навантаження на лікарні та клініки. Втім, нинішня спроба реалізувати цю ініціативу стала не найвдалішою. На сімейних лікарів в Україні почали перекваліфікувати дільничних – для цього тих направляли на піврічні курси, після яких медики теоретично повинні були стати компетентними в лікуванні безлічі захворювань як дітей, так і літніх людей. На практиці такі фахівці виявлялися, як правило, недостатньо підготовленими, через що продовжували відправляти людей у звичайні поліклініки та лікарні. Мусій вже анонсував зміну цього підходу – за його словами, до навчання сімейних лікарів підійдуть більш ретельно. Крім того, глава МОЗ має намір переглянути систему медичної освіти в Україні: сьогоднішні студенти отримують вкрай мало практичного досвіду, через що виявляються неготовими до лікування людей. Основна проблема, за словами міністра, полягає в невдалій спробі застосувати Болонську систему освіти в Україні. «Впровадження цієї системи, так званої Болонської, яка насправді мала бути Болонською, а вийшла якоюсь не зовсім Болонською, якоюсь псевдоукраїнською, псевдо-невідомо-якою, де студенти та інтерни практично не мають такої складової, як практичний досвід і спілкування з пацієнтом, є вкрай негативним. Тому ми дуже серйозно переглянемо цю складову щодо практичної підготовки майбутніх лікарів та практичної підготовки інтернів», – запевнив Мусій. Для проведення наступного етапу реформи МОЗ уже заявив про готовність поділитися значною частиною своїх повноважень. Йдеться про децентралізацію управління галуззю і передання значної частини повноважень на місця. При цьому Мусій обіцяє не просто посилити роль місцевих управлінь охорони здоров’я, а й надати значно більше свободи самим медикам, впровадивши такий маловідомий в Україні, але вже давно типовий для Заходу механізм, як лікарське самоврядування. Будучи створеним на законодавчому рівні, лікарське самоврядування зробить медиків повноцінними учасниками управління галуззю охорони здоров’я нарівні з міністерством, а також забезпечить їхній професійний та фінансовий захист. Наприклад, лікарі зможуть вступати в контрактні відносини з лікарнями, що значно підвищить їхні доходи, а також мотивацію і якість обслуговування пацієнтів. Окрема болюча тема – фінансування. Про необхідність передати більше коштів на місця і викорінювати корупційні схеми не говорив, напевно, тільки ледачий. Але, на думку експертів, до цієї проблеми потрібно підходити набагато серйозніше. «[Потрібно] відмовитися від оплати ліжко-місць, а платити відповідно до наданих послуг (консультація, перев’язка, операція), реальної кількості пацієнтів, яку обслуговує лікар/ медсестра», – каже Тимошевська. При цьому МОЗ має намір піти далі і поряд з розширенням повноважень лікарів надати більше свободи і медустановам, в тому числі фінансової. У першу чергу цього планується досягти шляхом зміни самої суті лікарень і поліклінік – на цей момент вони є бюджетними установами з постатейним фінансуванням. Мусій пообіцяв, що вже найближчим часом парламент на законодавчому рівні надасть їм статус неприбуткових підприємств з правом самостійно розпоряджатися власними грошима, а також вступати в контрактні відносини як з профільними держорганами, так і з лікарями. У рамках тієї ж фінансової реформи охорони здоров’я розглядається і введення обов’язкового медичного страхування. Незважаючи на те що ця тема обговорюється довгі роки, Мусій визнає: країна до цього все ще не готова. Серед основних причин – недосконала система оподаткування, а також той факт, що значна частина економіки перебуває в тіні: із зарплат у конвертах стягувати страхові внески неможливо. «Необхідно вивести весь бізнес з тіні, переглянувши податкове навантаження, з тим щоб роботодавець мав можливість страхувати з обов’язкового страхування своїх працівників», – каже Корреспонденту Микола Величко, директор центру особистих видів страхування СК Allianz Україна. Богомолець додає, що впроваджувати страхову медицину без подолання корупції неможливо. «Кошти як розкрадалися, так і розкрадатимуться – як у системі страхової медицини, так і в системі державної медицини. Якщо страхування буде державним, це буде ще один фінансовий потік, спрямований на те, щоб кошти витрачалися не за призначенням», – зазначає медик. Проте, вважає Мусій, затягувати з вирішенням проблеми більше не можна. За його словами, вже найближчим часом буде запропонований законопроект про обов’язкове медичне страхування в Україні з відстрочкою набуття його чинності. Найсерйознішою заявою нинішнього керівника МОЗ, напевно, варто вважати підтримку перегляду 49-тої статті Конституції, що гарантує українцям безкоштовну медицину, яка такою насправді давно вже не є Однак найсерйознішою заявою нинішнього керівника МОЗ, напевно, варто вважати підтримку перегляду 49-тої статті Конституції, що гарантує українцям безкоштовну медицину, яка такою насправді давно вже не є. «Я думаю, що якщо на це буде воля парламенту, також теоретично можлива зміна 49-тої статті Конституції. Навіщо декларувати те, чого ми ніколи не зможемо здійснити і насправді немає ніде у світі? Все одно хтось повинен оплачувати ці медпослуги і саму систему», – сказав Мусій на прес-конференції. В ім’я життя Незважаючи на стримано-позитивну реакцію більшості опитаних Корреспондентом експертів на плани нового керівництва МОЗ, багато фахівців висловлює побоювання щодо того, що під гарними намірами і гучними обіцянками можуть приховуватися від початку невірні цілі. «Схоже, що і нинішня реформа охорони здоров’я націлена більшою мірою на економію коштів, а не на поліпшення якості надаваних послуг», – вважає Величко. Головною метою будь-яких змін у медичній сфері має бути одне – зниження показника смертності У свою чергу Богомолець наголошує, що головною метою будь-яких змін у медичній сфері має бути одне – зниження показника смертності. «Чи робимо ми цю реформу заради реформи? Або ми робимо цю реформу заради того, щоб зменшити смертність? Так от, якщо міністр приходить на свою посаду, він повинен чітко розуміти механізм впливу на ці показники і нести відповідальність за їхнє зниження», – вважає лікар. А знижувати ці показники справді вкрай необхідно: Україна є одним зі світових лідерів за рівнем смертності. У звіті американського ЦРУ, опублікованого в червні 2013 року, нашій країні було відведено друге місце у світі з показником 15,75 смертей на 1.000 осіб.