Деякі питання перестрахування ризиків за договорами обов’язкового страхування

Деякі питання перестрахування ризиків за договорами обов’язкового страхування

Проблеми у сфері регулювання страхування та перестрахування цивільної відповідальності власників наземного транспорту доволі часто призводять до того, що застраховані особи не можуть отримати страхових виплат. Тому для того, щоб таких ситуацій не виникало, необхідно приділити більше уваги проблемним питанням.
Одним із таких, що потребують дослідження, є питання необхідності набуття членства у Моторному (страховому) бюро України (МТСБУ) страховиками, що здійснюють перестрахування ризиків за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для того, щоб надати відповідь на це запитання, слід проаналізувати положення низки нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 9 Порядку реєстрації договорів перестрахування, затвердженого розпорядженням Національного комітету фінансових послуг від 28.03.2011 №153, однією з підстав, коли Нацкомфінпослуг залишає договір (договори) перестрахування без реєстрації є відсутність у страховика (перестраховика) – резидента чинної ліцензії на проведення відповідного виду страхування або зупинення чи обмеження ліцензії, виданої страховику (перестраховику) – резиденту на проведення відповідного виду страхування.
Отже, послуги з перестрахування ризиків за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можуть надавати страхові компанії, які мають ліцензію на провадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Слід звернути увагу на ст. 13 ЗУ «Про страхування», в якій встановлено, що страховики, яким дозволено займатися обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов’язані бути членами МТСБУ.
Однак, чи поширюються положення ст. 13 цього Закону на перестраховиків?
Для відповіді на це запитання слід звернути увагу на зміст визначення перестрахування, поданого у ст. 12 ЗУ «Про страхування», відповідно до якого перестрахуванням є страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов›язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) – резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Отже, на підставі зазначеної вище статті можна зробити висновок, що положення ЗУ «Про страхування», які поширюються на страховиків, мають застосовуватися і до перестраховиків. Відповідно зазначені вище вимоги ст. 13 цього Закону про страхування діють і щодо перестраховиків.
Відповідаючи на запитання щодо часу, з якого страховики мають бути членами МТСБУ, слід відзначити, що дозвіл займатися обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів набувається шляхом отримання ліцензії на провадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, страховики, отримавши ліцензії на провадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов’язані стати членами МТСБУ.
Підсумовуючи вищезауважене, страхові компанії, що надають послуги з перестрахування ризиків за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов’язані мати ліцензію на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також бути членами МТСБУ.
Наслідки несплати учасниками МТСБУ членських внесків
Порушення страховиком строків сплати внесків або сплати внесків не в повному обсязі може мати негативні наслідки.
Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон про обов’язкове страхування) членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.
У п. 51.10 ст. 51 Закону про обов’язкове страхування передбачено, що страховик, який протягом двох місяців має заборгованість перед МТСБУ щодо сплати у повному обсязі внесків, відрахувань до фондів МТСБУ, створених відповідно до цього Закону, або компенсації витрат, здійснених МТСБУ за його зобов’язаннями, втрачає відповідний статус асоційованого та/або повного члена МТСБУ.
Відповідно до п. 51.8 ст. 51 Закону про обов’язкове страхування у разі несвоєчасного внесення платежів до фонду страхових гарантій та фонду захисту потерпілих страховик сплачує на користь МТСБУ пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, що діє у період, за який нараховується пеня.
Керуючись зазначеними положеннями, підсумуємо, що у разі порушення страховиком термінів сплати внесків або сплати внесків не в повному обсязі, він може бути позбавлений членства в МТСБУ або втратити статус асоційованого та/або повного члена МТСБУ.
Нагадаємо, що підставами для анулювання ліцензії, згідно з п. 7.4 розділу 7 Ліцензійних умов провадження обов›язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.12.2004 №3178 є :
• виключення страховика з членів МТСБУ;
• втрата страховиком статусу асоційованого або
повного члена МТСБУ, позбавлення членства в МТСБУ.
Отже, в разі порушення страховиком строків сплати внесків або сплати внесків не в повному обсязі страховик може бути виключений зі складу членів МТСБУ, втратити статус асоційованого чи повного члена МТСБУ, внаслідок чого його ліцензія на провадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути анульована.

Сахнацький Андрій, керуючий партнер, адвокат Maestro & Partners Law Group

Кругова Олена, юрист Maestro & Partners Law Group