Реформи: передбачити все

Реформи: передбачити все

Українські страховики закликають уряд подбати про мінімізацію ризиків
Ринок страхових послуг України переживає кризу, як і вся вітчизняна економіка. Але замість плакатися на негаразди страховики пропонують уряду гроші. Точніше, джерела наповнення Держбюджету. Натомість єдиною умовою називають безпосередню участь у реформах і навіть розробили свій План дій. «Хрещатик» дізнавався про це.

Самі собі планувальники
Народна приказка сподівання на «авось!» в Україні не діє. Принаймні щодо клієнтів страхових послуг. Адже, коли зважити, що 12 млн громадян мають на руках, як мінімум, два поліси, послугами страхування охоплений кожен четвертий мешканець нашої країни.
Потенційна ємність ринку оцінюється ще приблизно у 20-25 млрд грн. Про це журналістам розповів президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Олександр Залєтов. «Це ті кошти, які громадяни вилучили з банківських рахунків і готові інвестувати у свою старість і спокій»,— зазначив він.

Але розвиватися ринку страхових послуг заважає низка чинників. І це не лише економічна криза, але й відсутність чіткої політики уряду щодо страховиків.
Так, за словами голови Ради ЛСОУ Олександра Філонюка, «майже три роки ми живемо без плану дій», оскільки попередня програма, що безпосередньо стосувалася страхового ринку, завершила свою дію у 2011 році, а нової не розроблено й не ухвалено.
Прочекавши, як і водиться, три роки, страховики вирішили зробити «крок назустріч і запропонувати свою Програму дій».
Документ, розроблений ЛСОУ у тісній співдружності з Моторним (транспортним) страховим бюро України, Ядерним страховим пулом України, Асоціацією «Аграрний страховий пул», Федерацією страхових посередників України та Товариством актуаріїв України, вже спрямовано до Президента України, Кабміну та Верховної Ради.
Як вважають розробники Плану дій по реалізації Коаліційної угоди (страховий компонент), пропозиції експертного та бізнес-середовища можуть стати у пригоді, бо без них масштабні та необхідні реформи підуть «не туди». І це є головним ризиком, від якого страховики прагнуть убезпечити владу та країну.
Власноручні зміни
Принаймні, дві заявлені реформи безпосередньо стосуються страхування. Це медична та пенсійна реформи. Окрім того, колосальної ваги набуває регіональне страхування в умовах децентралізації влади. Аби реформи відбулися, потрібно подбати про страхову складову.
Особливо це стосується медичної реформи. Президент Моторного (Транспортного) страхового бюро України Юрій Гришан, котрий брав участь у розробці плану дій для розвитку страхової медицини ще у 2007 році, наголосив: без низки нововведень реформа системи охорони здоров’я загальмує. Зокрема, потрібно розробити та ухвалити єдині стандарти та протоколи якості для медицини, сформувати інститути формування цін та структури громадського контролю за медичними послугами, ліцензування всіх лікарів. «Потрібна міжгалузева структура, оскільки Мінздрав не охоплює всього спектру питань, та на рівні не меншому, ніж при прем’єр-міністрі, аби зібралися-ухвалили-негайно почали втілювати у життя»,— наголосив він.
Київ у цьому сенсі має найкращі перспективи, бо страховий ринок динамічніший. Юрій Гришан особливо наголосив на тому, що «ми виступаємо за те, щоб Київ був першим у впровадженні державного медичного страхування».
Пенсійна реформа також може набути зовсім іншого, не такого болісного для суспільства, звучання. Це нині вона асоціюється з переглядом пенсійного віку. Але, як стверджує Олександр Залєтов, варто акцентувати не на пенсійному віці, а на стимулюванні накопичень, щоб громадяни мали декілька пенсій: від роботодавця, власні накопичення і т. п.
Нарешті, автострахування. Експерти визнають, що воно перестало бути драйвером та лідером страхового ринку. Тому потрібно докорінно переглянути «правила гри», ухвалити нову редакцію закону про страхування із запровадженням гарантування страхових внесків, як і внески фізосіб у банки, а також схеми платежів комісій по якості, а не по кількості наданих послуг.
Поліси для мегаполісу
Дедалі більшої популярності у столиці набувають особисте та медичне страхування.
Кияни нарешті зрозуміли, що найціннішим є життя. Його тепер і страхують найчастіше. У столиці, на тлі загального падіння показників страхового ринку по Україні, позитивну динаміку показують саме види особистого страхування. Про стан київського ринку страхування та про перспективи «Хрещатику» в ексклюзивному коментарі розповів президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Олександр Залєтов.

О. З.: За результатами 2014 року, на фоні падіння загальних обсягів надходження платежів в цілому по Україні, а по деяких регіонах і скорочення в декілька разів (Донецька, Луганська області), Київ показує достатньо стабільну динаміку зростання. Структура київського ринку страхування: це медичне страхування (понад 400 тисяч осіб застраховані), це і страхування автомобілів у місті Києві у достатньо високих обсягах (КАСКО). Зростання по медичному страхуванню становить 22 %, по страхуванню КАСКО — до 5 %. Причина полягає не стільки у кількості договорів, скільки в інфляції. Вартість автомобіля зросла майже удвічі, якщо в доларовому еквіваленті, у зв’язку з цим вартість страхування зростає. Хоча, якщо взяти кількість укладених договорів, спостерігається їх зменшення, у порівнянні з минулим роком, на 15 %. І в 2015 році, якщо не буде запроваджено певних реформ у галузі стимулювання кредитування, лізингу, то падіння буде ще більшим.

Медичне страхування у столиці й без урядових програм набирає обертів?
О. З.: Це пов’язано з інфляційними процесами, існує прив’язка програм страхування для валютних коливань. З іншого боку, і кількість застрахованих збільшується. Ми маємо сталий попит на цю послугу. У клієнтів навіть попит дещо переважає над пропозиціями страховиків. Бо люди розуміють, що альтернативи медичному страхуванню у них немає. Лікарняні каси показали свою небоєздатність, тіньові неформальні платежі лікарям не завжди влаштовують наших громадян, оскільки вони нічого не гарантують: лікар, взявши гроші, не відповідає за наслідки. І тому дедалі більше наших громадян звертаються до страхових компаній. Але якщо це поодинокі клієнти, то страхові компанії, як правило, відмовляють і беруть на страхування лише колективи. На жаль, держава не створила умов для корпоративного медичного страхування. До цього часу підприємства купують такі програми за рахунок чистого прибутку, котрий у нинішніх умовах зменшується. Але попит на таке страхування у юридичних осіб є, він сталий, тому що всі розуміють, що такий поліс може стати додатковим стимулом робітника, і це є соціальна відповідальність бізнесу.

Ваш прогноз по ринку страхових послуг у столиці, чи зазнають суттєвих змін тарифи?
О. З.: Скоріш, тарифи суттєво зрости не зможуть. Будуть відповідні програми, які б, навпаки, здешевили страхування. Тому що, приміром, автомобіль раніше коштував 100 тисяч гривень, нині — майже 200 тисяч, і клієнту замість 5 тисяч грн доводиться платити 10 тисяч. Звісно, що це суттєво впливає на людей. І тому компанії пропонуватимуть різні програми зі зниженням переліку ризиків, рівня покриття тощо, для того, щоб клієнт мав страховий захист і водночас щоб це не було для нього обтяжливо. У тому числі психологічно. Компаніям доведеться вишукувати різні механізми, як зменшити тариф, щоб залишилась хоча б та вартість, ті обсяги, які компанія запланувала.

Якщо автострахування вже не є драйвером ринку, які продукти є провідними?
О. З.: Сьогодні особисті види страхування (життя, здоров’я) є ключовими для розвитку, вони показують найбільші темпи зростання. Люди зрозуміли, що життя чогось варте. Після того, як почали «усім миром» збирати кошти на шоломи, захисну амуніцію для військових, у людей інстинктивно формується думка про те, щоб убезпечити, у тому числі й себе, своїх близьких. Тому по страхуванню життя, здоров’я ми бачимо тренд зростання попиту серед громадян, особливо у Києві. Столиця виступає як індикатор найбільш свідомого сприйняття вартості й цінності життя. Оскільки кияни першими побачили трагедії на Майдані, смерть, і це вплинуло на попит послуг страхування.

Чи є на страховому ринку столиці попит на продукти, котрих ще немає, або такі, котрі мають значний потенціал для розвитку, зокрема у 2015 році?
О. З.: Звісно, є цікаві продукти, наприклад, страхування здоров’я, життя вкладників банків. Також компанії почати пропонувати страхування від безробіття, страхування відповідальності за якість продукції. У зв’язку з тим, що Україна підписала Угоду з ЄС, усе більше буде вимагатися від наших виробників дотримання певних вимог щодо якості продукції. У тому числі фінансового забезпечення відповідальності. І тому це буде стимулювати даний вид страхування серед виробників.

Ганна КАСІЧ | «Хрещатик»