Ліга страхових організацій України

20 січня Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) провела прес-конференцію на тему: «Колапс державного регулювання страхового ринку України».

Трансляція заходу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ntPCyupIMDA

Учасники заходу: Олександр Залєтов, Президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ); Юрій Гришан, Президент Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ); Олександр Бабенко, Генеральний директор Об’єднання Ядерний Страховий Пул; Сергій Іншаков, Генеральний директор Федерації страхових посередників України; Василь Дарков, Голова Правління Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист».

Ліга страхових організацій України, Моторне (транспортне) страхове бюро України, Ядерний страховий пул України, Асоціація «Аграрний страховий пул», Федерація страхових посередників України, Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист» та Товариство актуаріїв України звернулися до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, голів фракцій та комітетів Верховної Ради України з приводу необхідності відновлення державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю, а також реформування страхової галузі на засадах прозорості та участі громадськості в обговоренні кандидатур на керівні посади Нацкомфінпослуг, а також внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання оподаткування страховиків та їх клієнтів.

Професійні об’єднання учасників страхового ринку та громадські об’єднання споживачів страхових послуг зацікавлені у відновленні правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правовому забезпеченні діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правовому забезпеченні єдиної державної політики у фінансовому секторі України, та вважають, що відсутність здійснення державного регулювання та нагляду за наданням страхових послуг та додержанням законодавства серйозно перешкоджає роботі страховиків і страхових посередників.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) є державним колегіальним органом, який з 20 жовтня 2014 року не проводить засідання, оскільки немає кворуму (більшості) для прийняття рішень. Членів Нацкомфінпослуг було звільнено Указами Президента України від 13.10.2014 №796 та від 20.10.2014 р. №№ 813, 814, 815.

Учасники страхового ринку занепокоєні ситуацією, яка блокує повноцінну діяльність страхового ринку, внаслідок чого зупинений розгляд звернень споживачів страхових послуг, припинено реєстрацію структурних підрозділів страховиків, договорів перестрахування, засвідчення довідок про перестрахове відшкодування (виплату) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами. Також неможливими є внесення змін до Державного реєстру фінансових установ про страховиків, видача, переоформлення ліцензій на провадження страхової діяльності, погодження інших документів, застосування заходів впливу. Ряд страховиків знаходяться на межі банкрутства і необхідне оперативне державне втручання для забезпечення конституційних прав споживачів страхових послуг щодо їх захисту державою. У цілому мова йде про захист прав більше як 12 млн. громадян України – споживачів страхових послуг.

Відсутність державного регулювання та нагляду за наданням страхових послуг та додержанням законодавства у цій сфері серйозно шкодить міжнародній репутації України. У зв’язку з цим, страховий ринок України втрачає свої позиції перед світовою спільнотою, іноземними бізнес-партнерами, що тільки поглиблює ймовірність відтоку капіталу з країни на фоні інших політичних, економічних умов в державі.

Оскільки Нацкомфінпослуг є регулятором усього небанківського фінансового сектору (страховики, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки і союзи, лізингові компанії, ломбарди, інші фінансові установи) наслідки викладеної ситуації можуть бути важкими і незворотними для усієї фінансової галузі.

Ситуація, що склалася, повністю суперечить реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна — 2020″. Зокрема, Розділу 5 «Засоби реалізації Стратегії», головною передумовою реалізації якого є суспільний договір між владою, бізнесом і громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.

Вітчизняний страховий ринок забезпечує виконання взятих Україною фінансових зобов’язань щодо низки міжнародних договорів та конвенцій, зокрема Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, Візового кодексу Європейського співтовариства, Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду заподіяну забрудненням бункерним паливом, Конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою в результаті розвідки та розробки мінеральних ресурсів морського дна, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, Будапештської конвенції про договір перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами, Європейської конвенції про покарання за дорожньо-транспортні злочини, Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, Гаазької Конвенції про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод, міжнародної системи «Зелена картка» та ін.

Зазначене сприяє підвищенню міжнародного іміджу України, що впливає на міжнародне визнання нашої країни, зокрема Індекс людського розвитку (The Human Development Index) Організації Об’єднаних Націй, Індекс ведення бізнесу (The Doing Business) Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, Індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Report) Всесвітнього економічного форуму, Індекс кращого життя (The OECD Better Life Index) Організації економічного співробітництва та розвитку та ін.

Внаслідок впливу світової фінансової кризи та внутрішніх політичних й економічних проблем більшість передбачених заходів щодо розвитку вітчизняного страхового ринку в останні роки на жаль не вдалось реалізувати. Не прийнято нову редакцію Закону України «Про страхування», в наслідок цього низьким залишається рівень капіталізації страхових компаній, недосконалим є захист прав споживачів страхових послуг, нерозвинене довгострокове страхування життя, відсутнє обов’язкове медичне страхування та недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування коштів страхових резервів.

Відповідно до прийнятих змін до Податкового кодексу України запроваджена змішана система оподаткування страховиків (тобто 3% на дохід у вигляді страхових платежів та податок на прибуток на загальних підставах). За оцінкою експертів зазначене призведе до збільшення податку на прибуток у 2015 році на 30-35%. Наслідком чого буде погіршення фінансового стану страховиків, оскільки компанії будуть змушені сплачувати податок незалежно від фінансового результату діяльності, необхідність щорічного внесення акціонерами коштів для виконання вимог щодо платоспроможності, погіршення якості страхових послуг, а також відтік іноземного капіталу з України.

Як показує динаміка останніх років, страхова індустрія України в цілому вийшла на певний рівень інвестиційної привабливості та представлена провідними транснаціональними страховими групами, але ще не стала реальним фактором стабільності національної економіки та за своїми інституційними та функціональними характеристиками не відповідає сучасним тенденціям, які визначають її істотне відставання в глобальному процесі формування світової фінансової системи.

Професійні асоціації страхового ринку і громадські об’єднання споживачів страхових послуг зацікавлені у відновленні функціонування системи захисту прав та законних інтересів споживачів страхових послуг, правовому забезпеченні діяльності і розвитку конкурентоспроможного страхового ринку в Україні, забезпеченні єдиної державної політики у фінансовому секторі нашої країни.

Для проведення реформи небанківського фінансового сектору потрібен ефективний, прозорий Регулятор, стимулююче податкове та страхове законодавство.

У зв’язку з вищезазначеним, професійні об’єднання учасників страхового ринку і громадські об’єднання споживачів страхових послуг просять владу терміново звернути увагу щодо необхідності:

1) відновлення державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю, участі громадськості в обговоренні кандидатур на керівні посади Нацкомфінпослуг;

2) реформування страхової галузі в рамках Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» на засадах прозорості, розвитку конкуренції та державно-приватного партнерства;

3) внесення змін до Податкового кодексу в частині переведення страховиків на загальну систему оподаткування (скасування подвійного оподаткування), скасування оподаткування страхових виплат нерезидентам за рахунок коштів страховика, скасування нарахування єдиного соціального внеску за договорами страхування життя, запровадження податкових стимулів за договорами добровільного медичного страхування для фізичних осіб.

Затягування чи часткове вирішення зазначеного питання буде перешкодою реформ та реалізації стратегії України на шляху до європейських цінностей.