ЛСОУ проаналізувала Звіт про фінансову стабільність від НБУ

18 грудня 2017 року Національний банк України оприлюднив Звіт про фінансову стабільність. У ньому  аналізуються ризики і загрози, реалізація яких може порушити стабільність фінансової системи України.

У звіті зазначається, що макроекономічне середовище в Україні стабільне та сприятливе для відновлення фінансового сектору. НБУ очікує, що зростання економіки прискорюватиметься завдяки споживанню та інвестиціям. Ситуація на глобальних ринках сировинних товарів та капіталу загалом сприятлива, проте економіка вкрай вразлива до зовнішніх шоків. Збереження позитивних тенденцій та здатність протистояти шокам великою мірою залежать від продовження співпраці України з МВФ. Без належних обсягів зовнішнього фондування ризики для макрофінансової стабільності значно зростуть, що може вповільнити економічне зростання в середньостроковому періоді.

За оцінками НБУ, у 2017 році реальний ВВП виросте на 2.2% – приріст, близький до минулорічного. Проте темпи відновлення різних секторів не рівномірні. Найповільніше відновлюється промисловість: обсяги виробництва залишаються практично на рівні 2016 року. Будівництво й торгівля зростають найшвидше. Зі сторони попиту зростанню економіки сприяли збільшення споживчих витрат унаслідок підвищення соціальних стандартів і заробітних плат та висока інвестиційна активність. Саме ці два фактори забезпечать прискорення зростання ВВП до 3.2% у 2018 році.

Відповідно до ухваленого закону про державний бюджет на наступний рік, сукупні доходи мають зрости на 18.5% р/р, видатки (разом з кредитуванням) – на 17.3%, а дефіцит становитиме 2.5% ВВП. Заплановано зростання податкових надходжень на 20.5%. Така ціль є амбітною, тому існують ризики неповного виконання плану. Також такі орієнтири свідчать, що нинішній рівень фіскального навантаження на суб’єктів економічної діяльності збережеться.

Ризиком наступного року є початок передвиборного циклу, що може зумовити повторні перегляди бюджету для збільшення фінансування соціальних статей.

У звіті зазначається, що одне з завдань пенсійної реформи – поступове зменшення дефіциту Пенсійного фонду. Однак в короткостроковому періоді він може збільшитися. Це відбудеться в тому випадку, якщо у 2018 році темп зростання надходжень від ЄСВ буде нижчим, ніж у поточному році. Підвищення мінімальної пенсії за віком та осучаснення пенсій у жовтні призвели до збільшення щомісячних витрат на пенсійні виплати на суму близько 7 млрд грн. Приросту фонду зарплат та пов’язаного зростання ЄСВ може не вистачити, щоб надходження до ПФУ зростали очікуваними темпами, а дефіцит фонду скорочувався.

Макроекономічні ризики створює концентрація фіскальних витрат наприкінці року. Рівень бюджетних видатків у грудні суттєво перевищує середньорічні показники. Це призводить до значних коливань залишків на ЄКР, що зменшує ефективність грошово-кредитної політики, створюючи додатковий інфляційний та девальваційний тиск.

У 2017 році банківська система стала стійкішою та краще капіталізованою. Банки знову стали прибутковими, мають стабільне фондування, після трирічної паузи почали кредитувати населення та бізнес. Загальний рівень системних ризиків банківського сектору низький. Водночас повільні структурні зміни в економіці, низька ефективність державних банків і слабкість правової системи залишаються значними перешкодами для його розвитку.

Чисельність збиткових банків скоротилася із 33 (серед 96) за 2016 рік до 17 банків (серед 88) за результатами трьох кварталів 2017 року. Серед 73 операційно прибуткових банків у 28 установ операційна ефективність була вища за середню. Дев’ять банків, що становлять 1.2% чистих активів сектору, ризикують стати операційно збитковими. 15 банків зафіксували за результатами перших трьох кварталів від’ємний операційний прибуток до врахування резервів.

Банки почали відновлювати кредитування з роздрібного сегменту – споживче кредитування стрімко зростає. Темпи приросту кредитів населенню високі, але на сьогодні абсолютні обсяги кредитування не створюють системних ризиків. Вплив небанківського фінансового сектору на роздрібне кредитування та споживання незначний.

Частка непрацюючих кредитів поступово знижується після досягнення історичного максимуму 58% у липні. Найбільше помітний прогрес за кредитами фізичним особам в національній валюті завдяки розгортанню нового кредитування. Якщо економіка зростатиме, якість кредитного портфеля помірно покращуватиметься, проте обслуговування більшості непрацюючих кредитів уже ніколи не відновиться. Банки мають прискорити розчистку балансів шляхом продажу та списання непрацюючих кредитів. Процес пришвидшиться, якщо буде ухвалено закон “Про діяльність з управління заборгованістю”.

НБУ очікує, що у 2018 році банки активізують діяльність. Цьому сприятимуть завершення докапіталізації та пожвавлення економічної активності. Триває зростання попиту на банківські послуги, поступово відновлюється кредитування, – усе це дасть змогу банківській системі отримувати прибутки у 2018 році. Ключовий ризик – низька прибутковість держбанків.

У 2018 році НБУ планує оновити модель для оцінювання ймовірностей дефолту позичальників, запровадити щорічне стрес-тестування з метою оцінити стійкість банків до економічних шоків та  впровадити новий норматив ліквідності – коефіцієнт покриття ліквідністю (liquidity coverage ratio, LCR).

Стрес-тестування (оцінювання стійкості) банків складатиметься із трьох етапів:

І. Перевірка аудиторськими компаніями якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями.

ІІ. Екстраполяція Національним банком результатів першого етапу та оцінка достатності капіталу банку станом на дату оцінки.

III. Оцінка НБУ достатності капіталу банку за результатами стрес-тестування за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями на 3-річному горизонті прогнозування.

І та ІІ етапи проходитимуть усі банки. Перелік фінансових установ для ІІІ етапу визначатиме НБУ, робитиме це щороку на основі впливу кожного банку на стабільність банківської системи та фінансового сектору в цілому. У 2018 році стрес-тестуванню підлягатимуть банки, на які сукупно припадає принаймні 90% активів сектору.

З 1 січня 2018 року запрацює Міжнародний стандарт фінансової звітності № 9 “Фінансові інструменти” (МСФЗ 9), що передбачає перехід до принципу визначення обсягу резервів відповідно до концепції очікуваних збитків. Це призведе до суттєвого одноразового зростання рівня резервів після запровадження стандарту. Крім цього, у першому півріччі 2018 року банки отримають для ознайомлення проект положення, що визначатиме нову структуру капіталу, а повністю нові правила запрацюють, імовірно, від початку 2019 року. Протягом 2018 року буде визначено мінімальні вимоги до нормативів достатності капіталу з урахуванням нової структури капіталу.

Згідно зі звітом, викликом для фінансової стабільності є кіберризики. Цьогорічні кібератаки підтвердили, що проблема має національний масштаб. Її можна вирішити, об’єднавши зусилля держави, фінансового та реального секторів економіки. Інакше кіберризики зростатимуть і можуть перетворитися на суттєву загрозу для фінансової стабільності. Реагуючи на нові виклики, НБУ запропонував банкам комплексні рішення для мінімізації кіберризиків та усунення наявних кіберзагроз. 28 вересня ухвалено постанову Національного банку України № 95 “Про затвердження Положення про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України” (набирає чинності 01.03.2018). Положення встановлює обов’язкові мінімальні вимоги з організації заходів із забезпечення інформаційної безпеки та кіберзахисту; принципи управління інформаційною безпекою та вимоги до інформаційних систем банку, що взаємодіють з інформаційними системами НБУ. Документ містить як комплексні настанови з розбудови системи інформаційної безпеки, так і вузькі технічні питання захисту банківської інформації. Крім цього, у травні 2018 року набере чинності Закон України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”. Він визначає ключові поняття кібербезпеки та врегулює розподіл повноважень і відповідальності державних органів у сфері захисту інформації. Згідно з цим законом НБУ повинен утворити центр кіберзахисту НБУ, забезпечити функціонування системи кіберзахисту в банківській системі.

Фінансова стабільність тісно пов’язана з пріоритетним завданням Національного банку – підтриманням цінової стабільності. Сприяння фінансовій стабільності та стабільності банківської системи є однією з ключових функцій НБУ, відповідно до Закону України “Про Національний банк України”.

Як зазначив Президент ЛСОУ Олександр Філонюк, значний позитивний вплив на стабільність фінансової системи України і, зокрема, страхового ринку у 2018 році можуть мати:

— ефективне використовування внутрішніх інвестиційних ресурсів та зростання прямих іноземних інвестицій;

— стимулювання використовування кредитних ресурсів на потреби функціонування і розвитку реального сектору економіки;

— створення механізмів забезпечення підтримки та розвитку інноваційної діяльності, сприяння збільшенню експортного потенціалу України, у тому числі експортного потенціалу малих та середніх підприємств;

— збільшення джерел та обсягів локальних (внутрішніх) довгострокових фінансових ресурсів, у тому числі сприяння створенню передумов для розвитку накопичувального страхування життя та накопичувального пенсійного забезпечення;

— розвиток ринку страхових послуг та фондового ринку;

— забезпечення стабільності та динамічного розвитку фінансової системи в цілому, у тому числі створення рівних умов для конкуренції у фінансовому секторі.

Фінансова стабільність залежить від дій усіх гілок влади та учасників ринку. Її забезпечення потребує узгоджених та скоординованих зусиль усіх сторін. Звіт містить рекомендації органам влади і банкам, дотримання яких підвищить стійкість фінансової системи та допоможе протидіяти наявним та майбутнім ризикам.

Звіт про фінансову стабільність адресовано насамперед учасникам фінансового ринку, органам влади та всім, хто цікавиться стабільністю української фінансової системи. Наведені в ньому аналіз та висновки допоможуть економічним агентам та ЗМІ краще зрозуміти актуальні ризики, потенціал їхнього впливу на фінансову стабільність, а також принципи дій та наміри регулятора.