Президія ЛСОУ розглянула питання щодо внесення змін до Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя

20 грудня 2018 року Ліга страхових організацій України провела засідання Президії ЛСОУ. Учасники засідання розглянули питання про внесення змін до Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя.
9 грудня 2018 року набрало чинності розпорядження Нацкомфінпослуг від 18.09.2018 №1638 «Про внесення змін до Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.10.2018 р. за № 1169/32621. Згідно з Розпорядженням, Методику формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, викладено у новій редакції. Методика встановлює порядок формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, а саме технічних резервів за договорами страхування, співстрахування та перестрахування.
Страховики, що здійснюють страхування інше, ніж страхування життя, повинні:
— протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності Розпорядженням розробити та затвердити внутрішню політику страховика із формування технічних резервів відповідно до розділу Х Методики та повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про запровадження обраної методики формування і ведення обліку технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, подавши до Нацкомфінпослуг копію внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів протягом 15 календарних днів після її затвердження;
— розрахунок технічних резервів здійснювати на підставі внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів з дня її затвердження.
Політику повинен підписати актуарій та засвідчити підписом керівник страховика.
Політика визначає:
— склад технічних резервів, які формує страховик;
— методи розрахунку резервів, які формує страховик;
— методи визначення розміру прав вимоги до перестраховиків щодо відповідних технічних резервів за видами страхування;
— порядок визнання вимоги за договором, що надійшла страховику, такою, що є заявленою вимогою.
Методику формування резерву нетто-премій доповнено новим методом «коефіцієнта збитковості». Розрахунок розміру резерву нетто-премій здійснюється за кожним видом страхування окремо. Обраний метод розрахунку резерву нетто-премій страховик застосовує за всіма чинним протягом календарного року договорами страхування з виду страхування щодо якого розраховується такий резерв. Метод «коефіцієнта збитковості» страховик може обрати для розрахунку резерву нетто-премій у разі провадження діяльності за видом страхування не менше ніж 8 останніх кварталів.
Розмір резерву заявлених, але не виплачених збитків, за видом страхування страховик визначає за кожною неврегульованою або врегульованою не в повному обсязі вимогою.
Якщо у заявленій вимозі розмір збитку не визначено, для розрахунку за заявленою вимогою резерву заявлених, але не виплачених збитків, страховик використовує оцінку розміру збитку, яка здійснюється:
— у разі наявності орієнтовних даних, підтверджених документально, в тому числі надісланих телекомунікаційними засобами зв’язку (аварійний сертифікат, офіційні документи, якими встановлено вартість послуг/майна, електронні листи тощо), — з використанням таких орієнтовних даних;
— у разі відсутності орієнтовних даних, — у розмірі середнього збитку за видом страхування або за подібними страховими випадками в розрізі видів страхування або страхових ризиків, розрахунок якого здійснюється на підставі даних, визначених відповідно до пункту 5 розділу IV Методики;
— у разі відсутності орієнтовних даних та неможливості здійснення розрахунку розміру середнього збитку (відсутності необхідних даних щодо середнього збитку за видом страхування) — у розмірі страхової суми згідно з умовами договору.
Розширено перелік методів розрахунку резерву збитків, які виникли, але не заявлені. Розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється за кожним видом страхування окремо.
Розмір витрат на врегулювання збитків включається до складу резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та обчислюється на підставі документів, що підтверджують такі витрати, або середніх показників витрат на врегулювання збитків, але не може бути менше ніж 3 відсотки від суми не виплачених збитків на дату розрахунку. У разі відсутності або недостатності наявних даних для такого розрахунку розмір витрат на врегулювання збитків становить 3 відсотки від суми не виплачених збитків на дату розрахунку.
Методикою встановлено, що страховик на кожну дату, на яку складається звітність, проводить перевірку адекватності страхових зобов’язань.
Для перевірки адекватності страхових зобов’язань страховик використовує поточну вартість майбутніх грошових потоків за договорами.