Ліга страхових організацій України

До Нацкомфінпослуг періодично звертаються власники транспортних засобів щодо правомірності застосування страховими компаніями коригуючого коефіцієнту залежно від місця реєстрації транспортного засобу під час укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Порядок укладання таких договорів врегульовано Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон).

У свою чергу, пунктом 7.1 статті 7 Закону встановлено, що розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Пунктом 2 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 № 566 «Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09.04.2019 № 538), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2010 за № 689/17984 (далі – Розпорядження), визначено базовий страховий платіж за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 180 грн.

Отже, під час укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з конкретним страхувальником, страховик розраховує платіж шляхом добутку базового страхового платежу (180 грн) та відповідних коригуючих коефіцієнтів.

Коригуючі коефіцієнти та їх розміри затверджені пунктом 2 Розпорядження (далі – Коригуючі коефіцієнти).

Так, розділом ІІ Коригуючих коефіцієнтів встановлений розмір коригуючих коефіцієнтів за типом коригуючого коефіцієнта залежно від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходження юридичної особи (К2).

Коригуючий коефіцієнт К2 для конкретного страхувальника визначається страховиком за місцем реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) відповідно до документа про реєстрацію транспортного засобу, а саме відповідно до інформації, зазначеної у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

У документі про реєстрацію транспортного засобу відповідно до абзаців першого — третього пункту 1.4 глави 1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, реєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС від 11.08.2010 № 379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861, зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб. Місце проживання фізичної особи визначається згідно з відміткою про реєстрацію місця її проживання в паспорті або документі, що його замінює.

Зазначене положення також обумовлено вимогою пункту 24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, конструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371) (далі – Порядок).

Отже, під час розрахунку страхового платежу страховик зобов’язаний дотримуватись вимог Розпорядження і визначати коригуючий коефіцієнт К2 відповідно до інформації, зазначеної у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 33 Порядку перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників — юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Особливості та порядок державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, придбаних у розстрочку та за договорами фінансового лізингу, також визначено Порядком.

Враховуючи викладене вище, у разі необхідності внесення змін до інформації, що міститься у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, слід керуватися наведеними положеннями законодавства.