Ліга страхових організацій України

Кодекс етики у страховій діяльності Ліги страхових організацій України (далі – Кодекс) має на меті встановлення добросовісних стосунків на українському страховому ринку та заохочення його здорового розвитку, зокрема шляхом:

заохочення добросовісної конкуренції між страховиками та між страховими посередниками;

заохочення та дотримання належного рівня стандартів ведення страхової діяльності;

захисту споживачів від неналежної поведінки під час конкуренції;

гарантування якості посередницької та консультаційної діяльності.

Визнання певних дій учасниками страхового ринку як етичних  — є однією з суттєвих умов розбудови довіри — що є невід’ємним елементом страхової діяльності як діяльності, котра проводиться установами, які користуються якнайвищою довірою з боку громадськості.

 

Загальні етичні вимоги

Ці засади застосовуються з урахуванням обставин як до страхової установи, так і до осіб, які її представляють.

1.Страхова установа та особи, що її представляють, включаючи її працівників та страхових агентів, повинні дотримуватися базових етичних норм, що стосуються роботи з громадськістю, та конкретних норм, обумовлених специфікою діяльності, що ними ведеться.

2. Страхова установа та особи, що її представляють, повинні працювати:

1) згідно з законодавством та положеннями договору страхування,

2) в інтересах клієнта,

3) в належній довірі,

4) з належною старанністю.

3. Страхова установа та особи, що її представляють, зобов’язані ретельно інформувати клієнтів про умови договору страхування.

4. Оскільки такі поняття, як «інтереси клієнта», «належна довіра» та «належна старанність» мають суспільно-культурний, а отже суто відносний характер, то страхова установа повинна встановити відповідне тлумачення цих понять.

5. Страхова установа повинна діяти відповідно до чинних стандартів та працювати над їхнім удосконаленням.

6. Страхова установа повинна:

1) підтримувати та здійснювати дії, що збільшують довіру до суб’єктів ринку страхування,

2) рішуче спростовувати необґрунтовані звинувачення, котрі руйнують довіру до українського страхового ринку.

7. Страхова установа повинна утримуватися від будь-яких дій, що порушують режим ринкової економіки та шкодять довірі до страхової установи та осіб, які діють від її імені.

8. Страхова установа не може ухилятися від відповідальності за наслідки своєї діяльності.

9. Страхова установа повинна сприяти розвиткові саморегулівних організацій у сфері страхування та співпрацювати з цією метою з Лігою страхових організацій України.

 

Обов’язки по відношенню до клієнтів

1. Страхова установа повинна поважати клієнта.

2. Страхова установа не повинна дискримінувати клієнтів за критеріями, не пов’язаними з технічно-страховими принципами ведення діяльності.

3. Страхова установа повинна мати на увазі, що принцип «належної довіри» не виключає застосування принципу «обмеженої довіри» з урахуванням інтересів інших клієнтів, страхової установи та третіх осіб.

4.  Зокрема, страхова установа не повинна:

1)  змушувати клієнта відмовлятися від чинних умов договору страхування або змінювати їх,

2)  опиратися рішенню клієнта про вибір або зміну страхового посередника, а також змушувати клієнта здійснити таку зміну,

3) розкривати інформацію про клієнтів та договори страхування, окрім випадків, передбачених законодавством.

5. Страхова установа зобов’язана належно дбати про захист інформації про клієнтів та укладені з ними договори страхування.

 

Обов’язки страхової установи щодо забезпечення якості страхових послуг

1. Перед укладенням угоди страхування страхова установа зобов’язана дбати про якість страхових послуг, що нею надаються.

2. Страхова установа, котра виконує обов’язок, передбачений ч. 1, повинна керуватися, зокрема, такими принципами:

1) пропонувати клієнтові сукупність запобіжних заходів, що сприяють обмеженню ризику, а отже й витрат на страхування,

2) інформувати клієнта відповідно до обсягу послуг, що йому надаються, про засади та правила, котрі застосовуються у страховій діяльності, та пояснювати пов’язані з ними права та обов’язки сторін у спосіб, що сприяє ухваленню ним раціонального рішення,

3) не застосовувати в рекламі формулювань, що можуть ввести потенційних клієнтів в оману, зокрема, в тому, що стосується обсягу страхового покриття та умов договору страхування, й мети укладення договору страхування,

4)  пояснювати різницю між окремими страховими продуктами з приверненням уваги клієнта до користі, яку гарантує відповідний продукт, та користі, яку він може отримати шляхом внесення додаткових положень у договір страхування. Не можна приховувати від клієнта важливу для нього інформацію та вводити його в оману,

5) пояснювати клієнтові, на яку інформацію він має право та яка інформація охороняється законодавством,

6) пропонувати клієнтові страховий продукт (вид страхування), що відповідає його потребам і можливостям.

 

Належне виконання страховою установою зобов’язань, встановлених договором страхування

1. Страхова установа зобов’язана належним чином виконувати обов’язки, що випливають з договору страхування.

2. Страхова установа, виконуючи обов’язки, передбачені ч. 1, повинна керуватися, зокрема, такими правилами:

1) стежити, щоб її працівники та особи, котрі діють від її імені, мали відповідну професійну підготовку, знали та правильно розуміли свої обов’язки по відношенню до клієнтів,

2) створювати умови, які сприяють тому, щоб працівники та особи, зазначені в п. 1, надавали свої послуги з відповідальністю та використанням професійної кваліфікації;

3)  не ставити якість обслуговування клієнта в залежність від величини доходу, отриманого за відповідним договором страхування,

4)  уникати конфліктів з клієнтом, зокрема, шляхом:

а) лояльного інформування клієнта про ситуації, в яких може виникнути конфлікт,

б) визначення порядку дій у таких ситуаціях,

5)  дбати про клієнта й надавати йому фахову допомогу протягом усього строку дії договору страхування.

 

Обов’язки страхової установи по відношенню до конкурентів

1. Страхова установа повинна поважати принципи конкуренції; зокрема, вона не повинна:

1)  ускладнювати конкурентам доступ на ринок,

2)  схиляти працівників конкуруючих страхових установ та інших пов’язаних із ними осіб до дій, що йдуть на шкоду таким установам чи особам,

3)  поширювати неправдиву інформацію про конкурентів,

4)  використовувати рекламу, котра може вводити в оману або суперечити загальноприйнятим правилам,

5)  шкодити добрій репутації конкурентів,

6)  не реагувати на неетичну поведінку конкурентів.

2.  У рамках співпраці з іншими суб’єктами страхова установа повинна:

своєчасно та в належний спосіб виконувати взяті на себе зобов’язання,

забезпечувати секретність конфіденційної інформації,

3. Розв’язувати можливі спори в мирний спосіб.

4. Надавати про себе інформацію в межах, передбачених законодавством та встановлених турботою про власні позиції на ринку.

 

Взаємодія страхової установи та страхових агентів

1. Страхова установа надає допомогу страховим агентам, які з нею співпрацюють.

2. Страхова установа, надаючи таку допомогу, повинна керуватися, зокрема, такими правилами:

чітко встановлювати критерії прийнятності ризику та умови співпраці,

надавати повну інформацію про страхові продукти, усувати сумніви щодо пропонованих продуктів або надавати необхідні інструкції та вказівки щодо них,

надавати повну інформацію, необхідну для укладання та виконання договору страхування.

3. Страхові агенти завжди повинні діяти так, щоб не завдавати шкоди інтересам або репутації страхової установи.

 

Порядок дій у разі порушення етичних засад

1. у разі виявлення порушень етичних засад страхова установа чи інша особа  звертається з пропозицією про визначення позиції з цього питання до Ліги страхових організацій України.

2. Дирекція Ліги страхових організацій України, отримавши пропозицію, передбачену ч. 1, передає її до Комітету з питань етики.

3. Комітет ЛСОУ з питань етики після з’ясування фактичних обставин справи та отримання заяв зацікавлених осіб, розглядає пропозицію та приймає рішення щодо порушення або не порушення Кодексу.

4. Рішення щодо порушення Кодексу може бути оприлюдненим в засобах масової інформації та на офіційному сайті Ліги.

Страхові установи, що є членами Ліги страхових організацій України, ухвалюючи цей Кодекс етики у страховій діяльності, зобов’язуються дотримуватися його та внести відповідні положення до своїх внутрішніх регламентів.Свої пропозиції та зауваження прохання надіслати упродовж місяця на електронну адресу: smi@uainsur.com