Ліга страхових організацій України

Шановний Валерію Борисовичу!

Ліга страхових організацій України засвідчує Вам свою повагу та звертається щодо наступного.

Україною підписано та ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (далі — СОТ) від 5 лютого та 10 квітня 2008 року відповідно. У зв’язку з чим 16 травня Україна стала 152-м членом СОТ.

Участь України в СОТ передбачає створення багатостороннього зводу принципів і правил для торгівлі послугами з метою розширення такої торгівлі на умовах гласності й поступової лібералізації та як засіб сприяння економічному росту всіх торгових партнерів і розвитку країн, що розвиваються. Також передбачає сприяння участі країн, що розвиваються у міжнародній торгівлі, в тому числі, розширення ними експорту шляхом посилення потенціалу їх національної сфери послуг, їх ефективності, конкурентноздатності тощо.

Регулювання сфери страхування зазнало деяких змін. 16 травня 2008 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” № 1110-V від 31 травня 2008 року, згідно з яким на території України встановлено заборону здійснення страхової діяльності страховиками-нерезидентами, крім видів страхової діяльності, визначених у підпункті          2 пункту 1 цього Закону, зокрема, перестрахування.

Перестрахування, як і інші не заборонені зазначеним Законом види страхової діяльності, можуть здійснюватися страховиком-нерезидентом за умови виконання ряду вимог, встановлених частиною дванадцятою статті 2 Закону України “Про страхування” (далі — Закон) (зміни внесені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” № 357 – V від 16 листопада 2006 року, який набув чинності також 16 травня 2008 року).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону перестрахуванням визнається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно із частиною сьомою статті 16 Закону Держфінпослуг України уповноважено встановлювати вимоги до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами (статтю 16 Закону доповнено згідно                                     із Законом № 367 – V від 16.11.2006).

На виконання зазначеного положення Держфінпослуг України розпорядженням № 8197 від 1 листопада 2007 року було затверджено “Вимоги до Порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами”, відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 розділу 1 яких визначено, що в сфері страхування зі страховиками-нерезидентами можуть укладатися договори перестрахування страховиками-резидентами, які мають потребу в перестрахуванні як перестрахувальники. При цьому відповідно до розділу 2 “Вимог до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами” на особу, що має намір укласти такий договір, покладається обов’язок встановити відповідність страховика-нерезидента умовам, визначеним Законом, за яких такий страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність в Україні.

ЛСОУ звертає увагу на наступні невідповідності розпорядження Держфінпослуг України № 8197 від 1 листопада 2007 року (далі — Розпорядження) Закону:

1)       у підпункті 2.2 пункту 2 розділу 1 Розпорядження зазначено про регулювання перестрахування страховиками-резидентами, а не страховиками-нерезидентами, що, на думку Ліги страхових організацій, не відповідає частині другій статті 2 Закону та частині першій статті                     12 Закону, через невірне тлумачення в Розпорядженні терміну “перестрахування”;

2)       пункт 2.2 пункту 2 розділу 1 Розпорядження, враховуючи вищевикладене зауваження, протирічить також частині другій статті 12 Закону, відповідно до якої перестрахування страховиком-резидентом у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України. Порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента затверджено Кабінетом Міністрів України № 124 від 04.02.2004 року.

У пункті 2 цього Порядку встановлено вимоги до страховика-нерезидента, з яким страховик-резидент (цедент, перестрахувальник) має намір укласти договір перестрахування. Такими вимогами є:

— законодавством країни, в якій зареєстрований страховик (перестраховик) нерезидент, передбачений державний нагляд за страховою і перестраховою діяльністю;

— страховик (перестраховик) нерезидент провадить безперервну страхову (перестрахову) діяльність не менше, ніж три роки до дати укладення договору перестрахування;

— відсутні факти порушення страховиком (перестраховиком) нерезидентом законодавства про страхову і перестрахову діяльність і з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з тероризмом країни його реєстрації.

3)     перелік вимог у підпункті 1.1 пункту 1 розділу 2 Розпорядження, яким повинен відповідати страховик-нерезидент, що має намір здійснювати дозволені напрями страхової діяльності на території України, неповний порівняно із частиною дванадцятою статті 2 Закону, через відсутність у Розпорядженні такої умови для здійснення діяльності страховиком-нерезидентом, як наявність меморандуму (угоди) про обмін інформацією між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Держфінпослуг України.

Враховуючи вищевикладене, Ліга страхових організацій України переконана у тому, що участь України у СОТ передбачає розширення можливостей діяльності страховиків-нерезидентів  на страховому ринку України, а не обмеження діяльності страховиків-резидентів (перестрахувальників) при укладенні ними договорів перестрахування із страховиками-нерезидентами.

У зв’язку із занепокоєнням страховиків-резидентів ситуацією, що склалася із невірним тлумаченням норм Закону щодо здійснення страховиками-нерезидентами страхової діяльності на території України, а також із наявністю великої кількості звернень, Ліга страхових організацій України просить:

— внести зміни до підпункту 2.2. пункту 2 розділу 1 Розпорядження шляхом виключення після слів “договори перестрахування” слів “страховики-резиденти, які мають потребу у перестрахуванні як перестрахувальники”. Інший варіант полягає у тому, щоб у цьому ж підпункті Розпорядження слова “страховиками-резидентами” замінити на слова “страховиками-нерезидентами”.

— офіційно оголосити про початок приведення Розпорядження у відповідність до Закону та незастосування санкцій за невиконання                 пункту 2.2 пункту 2 розділу 1 Розпорядження.

З повагою

Президент                                                                                                О.Ф. Філонюк