Підписали звернення до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука і народних депутатів України щодо проєкту Закону України №15262, яким пропонується запровадження для банків ставки податку на прибуток у розмірі 50%.
Це – результат спільної зустрічі представників банківського сектору, бізнес-асоціацій та галузевих об’єднань, що відбулась 8 червня 2026 року, де ми обговорювали потенційні наслідки законопроєкту для фінансового сектору, економіки України та процесів повоєнного відновлення держави.
Підписанти: Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України, Асоціація Підприємців Ветеранів України, Ліга страхових організацій України, Торгово-промислова Палата України, Конфедерація будівельників України.
Спільно ми дійшли наступних висновків:
- Запропоновані зміни виходять далеко за межі питання оподаткування окремої галузі та можуть мати суттєвий негативний вплив на доступність фінансування для бізнесу, інвестиційну активність, реалізацію проєктів відбудови та загальні темпи економічного розвитку України.
- Особливе занепокоєння викликає той факт, що законопроєкт пропонується саме в період активного відновлення кредитування. Так, у 2025 році чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 35,6%, населенню – 33,9%. У 1 кв. цього року приріст чистих гривневих кредитів бізнесу склав 31,7% у річному вимірі, населенню – 35,8% рік до року. Збереження високих темпів кредитування сьогодні є одним із ключових факторів підтримки економічної активності в державі.
- Подальше розширення кредитування безпосередньо залежить від рівня капіталізації банків. Джерелом формування капіталу є нерозподілений прибуток, який використовується для покриття ризиків та забезпечення можливості видавати нові кредити. Вилучення значної частини такого ресурсу через додаткове податкове навантаження неминуче обмежить спроможність банків підтримувати нинішні темпи фінансування економіки.
- Окрему увагу слід звернути на потребу фінансування стратегічних та соціально чутливих для держави напрямів. Сьогодні банки активно кредитують проєкти з відновлення та розвитку енергетичної інфраструктури, беруть участь у фінансуванні підприємств оборонно-промислового комплексу, підтримують реалізацію інвестиційних та інфраструктурних проєктів. Банківська спільнота вже об’єднала зусилля для створення механізмів фінансування таких проєктів, у тому числі шляхом консорціумного кредитування.
- Варто відзначити і зростаючу залученість банківської спільноти до кредитування ветеранів та ветеранського бізнесу. Підтримка економічної активності ветеранів та їх повернення до гідного цивільного життя безумовно є одним із найважливіших пріоритетів для банківського сектору сьогодні та у найближчій перспективі. Натомість зменшення капітальної бази банків безпосередньо вплине на можливості реалізації цих ініціатив.
- Доступ до фінансування є одним із ключових викликів для українських підприємств поряд із кадровими проблемами та безпековими ризиками. Саме тому питання стабільності та розвитку банківського сектору є важливим не лише для банків, а й для широкого кола підприємств, які залежать від доступності кредитних ресурсів для розвитку власної діяльності.
- Представники будівельної галузі також відзначили, що відновлення житлового фонду, реалізація масштабних інфраструктурних проєктів та післявоєнна відбудова країни неможливі без розвитку іпотечного кредитування та проєктного фінансування, які напряму залежать від фінансової спроможності банківської системи.
- Окрему стурбованість викликає вплив запропонованих змін на процес адаптації українського фінансового сектору до європейських стандартів регулювання. У межах виконання зобов’язань України щодо євроінтеграції банки повинні поступово забезпечувати виконання нових вимог до капіталу, формування буферів стійкості та управління ризиками. Запровадження додаткового податкового навантаження фактично зменшує можливості банків виконувати такі вимоги та може уповільнити процес наближення українського фінансового сектору до стандартів Європейського Союзу.
- Не менш важливим є питання інвестиційного клімату. Систематичне застосування спеціального режиму оподаткування виключно до банківського сектору формує негативний сигнал для внутрішніх та міжнародних інвесторів, створює додаткову регуляторну невизначеність та ставить під сумнів передбачуваність державної політики щодо фінансового сектору. Особливо небезпечним це є напередодні масштабних програм післявоєнного відновлення та залучення інвестицій в українську економіку.
- Запропоновані зміни можуть суперечити принципу стабільності податкового законодавства, оскільки суттєво змінюють умови оподаткування менш ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду. Така практика негативно впливає на прогнозованість ведення господарської діяльності та не відповідає принципам правової визначеності, які є невід’ємною складовою сучасної європейської правової системи.
- Викликає занепокоєння ініціатива незастосування на 2027 рік підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України щодо повної заборони врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Такі обмеження права на врахування податкових збитків фактично застосовуються протягом тривалого часу (2023, 2024, 2026 роки), що призводить до надмірного та непропорційного податкового навантаження. Багаторазове відтермінування реалізації такого права суперечить принципу правової визначеності та підриває легітимні очікування платників податків щодо стабільності податкового регулювання.
Враховуючи викладене, просимо Вас під час розгляду Законопроєкту врахувати наведені аргументи та не підтримувати запропоноване підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50 відсотків.
Переконані, що підтримка стабільної, капіталізованої та спроможної до кредитування банківської системи є важливою передумовою економічного зростання, розвитку підприємництва, фінансування обороноздатності держави та успішної відбудови України.
