Інформаційне повідомлення Нацкомфінпослуг для фінансових установ – здобувачів ліцензії щодо належного підтвердження аудитором достовірності та повноти звітності, яка додається до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг
Відповідно до абзацу 2 пункту 18 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913, до заяви про отримання ліцензії здобувачем ліцензії додається фінансова звітність, визначена Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, складена за міжнародними стандартами фінансової звітності, та звітні дані здобувача ліцензії відповідно до вимог Нацкомфінпослуг станом на останній день кварталу, що передує дню одержання органом ліцензування відповідної заяви, достовірність та повнота яких підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), інформація про якого (яку) внесена до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ. Звітні дані не подаються здобувачем ліцензії, який був внесений до Державного реєстру фінансових установ не пізніше ніж за 90 календарних днів до дня подання заяви про отримання ліцензії та не має/не мав ліцензій, виданих органом ліцензування.
Правові засади здійснення аудиторської діяльності визначені Законом України «Про аудиторську діяльність» (далі – Закон).
Статтею 3 Закону визначено поняття аудиторської діяльності та аудиту, а саме:
аудиторська діяльність – підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг;
аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
Статтею 7 Закону визначено порядок документального оформлення результатів надання аудиторських послуг.
Аудиторський висновок – документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела.
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.
Результати надання інших аудиторських послуг оформляються відповідно до стандартів аудиту.
І. Відповідно до пункту 20 Міжнародного стандарту аудиту 700 «Формування думки та складання звіту щодо фінансової звітності» (далі – МСА 700) звіт аудитора повинен надаватися у письмовому вигляді та містити, зокрема, думку аудитора: у разі висловлення немодифікованої думки щодо фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальної основи достовірного подання, в думці аудитора, якщо інше не вимагається законодавством або нормативним актом, використовується одне з двох наведених нижче формулювань, які вважаються рівноцінними:
(a) фінансова звітність відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах; або
(b) фінансова звітність надає правдиву та неупереджену інформацію про суб’єкт господарювання
Якщо аудитор описує іншу відповідальність в звіті аудитора щодо фінансової звітності, яка є додатковою відносно визначеної МСА відповідальності аудитора за надання звіту щодо фінансової звітності, то така інша відповідальність звіту аудитора щодо звітності повинна розглядатися в окремому розділі звіту аудитора, що має підзаголовок «Звіт щодо вимог інших законодавчих і нормативних актів», або в інший спосіб згідно зі змістом розділу.
У разі, якщо аудитор складає свій звіт із використанням структури звіту або формулювань, що вимагаються законом або нормативним актом конкретної юрисдикції, аудиторський звіт повинен містити посилання на Міжнародні стандарти аудиту лише у разі, якщо він включає, як мінімум, кожен із зазначених нижче елементів:
(a) заголовок;
(b) адресат відповідно до обставин завдання;
(c) вступний параграф, де зазначено, яка фінансова звітність підлягала аудиту;
(e) описання відповідальності аудитора за висловлення думки щодо фінансової звітності, а також описання обсягу аудиту включно з:
- посиланням на Міжнародні стандарти аудиту, закон або нормативний акт;
- описанням аудиту відповідно до зазначених стандартів;
(f) параграф, у якому висловлюється думка аудитора щодо фінансової звітності та наводяться посилання на застосовану концептуальну основу фінансового звітування (включаючи ідентифікацію юрисдикції походження іншої концептуальної основи фінансового звітування, ніж Міжнародні стандарти фінансової звітності або Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі;
(g) підпис аудитора;
(h) дату звіту аудитора; та
(i) адресу аудитора.
У випадку, якщо аудитор, формулюючи думку згідно з МСА 700, доходить висновку про необхідність модифікації своєї думки щодо фінансової звітності, він керується Міжнародним стандартом аудиту 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора».
ІІ. Відповідно до пункту 43 Міжнародного стандарту завдань з огляду 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб’єкта господарювання» (далі – МСЗО 2410) аудитор повинен надати письмовий звіт, та наведено елементи, які він має містити, зокрема:
(c) ідентифікацію проміжної фінансової інформації, що підлягала огляду, в тому числі ідентифікацію назви кожного із звітів, що входять до складу повного або скороченого комплекту фінансової звітності, дати й періоду, охопленого проміжною фінансовою інформацією;
(i) якщо проміжна фінансова інформація складається з повного комплекту фінансової звітності загального призначення, складеної відповідно до концептуальної основи фінансового звітування, призначеної для досягнення достовірного подання, – висновку про те, чи привернув його увагу будь-який факт, який дає йому підстави вважати, що проміжна фінансова інформація не надана правдиво й неупереджено або не відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансового звітування (включаючи посилання на юрисдикцію чи країну походження концептуальної основи фінансового звітування, якщо використана концептуальна основа фінансового звітування не є Міжнародними стандартами фінансової звітності), або
(j) за інших обставин висновок про те, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, який дає йому підстави вважати, що проміжна фінансова інформація не складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансового звітування (включаючи посилання на юрисдикцію чи країну походження концептуальної основи фінансового звітування, якщо використана концептуальна основа фінансового звітування не є Міжнародними стандартами фінансової звітності).
Відповідно до пункту 45 МСЗО 2410 аудитор повинен надати висновок із застереженням або негативний висновок, якщо його увагу привернув будь-який факт, який дає йому підстави вважати, що необхідно зробити суттєве коригування проміжної фінансової інформації для того, щоб вона була складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансового звітування.
Відповідно до пункту 67 Міжнародного стандарту завдань з надання впевненості 3000 «Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації» (далі – МСЗНВ 3000), звіт з надання впевненості повинен бути викладений у письмовій формі та містити недвозначні заяви щодо інформації з предмета завдання.
Відповідно до пункту 65 МСЗНВ 3000, практикуючий фахівець повинен сформулювати висновок стосовно того, чи не містить інформація з предмета завдання суттєвих викривлень.
Пунктом 69 МСЗНВ 3000 визначено, що звіт з надання впевненості повинен включати щонайменше такі основні елементи, зокрема:
- k) інформативний огляд виконаної роботи, яка стала основою для висновку практикуючого фахівця. Для завдання з надання обмеженої впевненості розуміння характеру, часу й обсягу виконаних процедур має важливе значення для розуміння висновку практикуючого фахівця. Для завдання з надання обмеженої впевненості огляд виконаної роботи повинен вказувати, що:
(i) процедури, виконані у завданні з надання обмеженої впевненості, відрізняються за характером і часом від процедур завдання з надання обґрунтованої впевненості, маючи при цьому менший обсяг; та
(ii) рівень впевненості, отриманий у завданні з надання обмеженої впевненості, є значно нижчим порівняно з тим рівнем, який було б отримано у разі виконання завдання з надання обґрунтованої впевненості;
(l) висновок практикуючого фахівця:
(i) якщо доцільно, повинен інформувати визначених користувачів про контекст, в якому слід читати висновок практикуючого фахівця;
(ii) у завданні з надання обґрунтованої впевненості висновок повинен висловлюватись у позитивній формі;
(iii) в завданні з надання обмеженої впевненості висновок повинен висловлюватись у формі, яка б передавала, чи на основі виконаних процедур та отриманих доказів не привернуло щось увагу практикуючого фахівця, що б змусило його вважати, що інформація з предмета завдання є суттєво викривленою;
(iv) висновки відповідно до пунктів (ii) або (iii) повинні формуватися з використанням відповідних слів відносно предмета завдання та застосовних критеріїв з урахуванням обставин завдання.
Також, пунктом 71 МСЗНВ 3000 передбачено: якщо законодавчими чи нормативними актами від практикуючого фахівця вимагається конкретний формат або викладення тексту в звіті з надання впевненості, посилання в звіті на цей чи інші МСЗНВ повинні робитись лише тоді, коли звіт включає, як мінімум, всі елементи, наведені в пункті 69 МСЗНВ 3000.
Таким чином, при поданні здобувачами ліцензій пакета документів для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) достовірність та повнота як фінансової звітності, так і звітних даних здобувача ліцензії має бути підтверджена і оформлена аудитором документально з дотриманням вимог стандартів аудиту.