Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з метою дотримання учасниками ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» (далі – Закон про внесення змін) звертає увагу на наступне.
01 січня 2018 року набув чинності Закон про внесення змін, відповідно до якого були внесені зміни до Закону, зокрема, частину першу статті 1 Закону доповнено абзацами двадцять першим та двадцять другим, якими передбачено, що підприємства, що становлять суспільний інтерес,– це підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств;
таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
Також, статтю 2 Закону доповнено частиною другою, відповідно до якої для цілей цього Закону підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.
Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів – до 350 тисяч євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро;
середня кількість працівників – до 10 осіб.
Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;
середня кількість працівників – до 50 осіб.
Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів – до 20 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 мільйонів євро;
середня кількість працівників – до 250 осіб.
Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів – понад 20 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 мільйонів євро;
середня кількість працівників – понад 250 осіб.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.
Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
Слід зазначити, що згідно з абзацом шостим частини четвертої статті 8 Закону підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.
Крім цього, абзацами сьомим – восьмим частини сьомої статті 8 Закону передбачено, що головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та оподаткування не менше трьох років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.
Інші вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес, можуть бути визначені законом.
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону про внесення змін, першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон.
Частиною сьомою статті 11 Закону передбачено, що звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;
середня кількість працівників – до 50 осіб.
Згідно з частиною другою статті 12¹ Закону підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Частиною п’ятою статті 12¹ Закону передбачено, що підприємства, зазначені у частині другій цієї статті, складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.
Згідно з частино третьою статті 14 Закону підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі). (Зазначена норма набирає чинності з 1 січня 2019 року відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону про внесення змін).
Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі). (Зазначена норма набирає чинності з 1 січня 2019 року відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону про внесення змін).
Додатково слід зазначити, що статтею 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа зобов’язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
Крім цього, щодо подачі та оприлюднення звітності у 2018 за діяльність у 2017 керуватись вимогами діючого законодавства, у тому числі нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг.
Також, з метою приведення нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг у відповідність до Закону про внесення змін, Планом роботи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на 2018 рік, затвердженим розпорядження Нацкомфінпослуг від 30 листопада 2017 року № 4362, передбачено пункт про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань складання та подання звітності учасниками ринків фінансових послуг.