3 вересня Кабінет міністрів України своїм розпорядженням від 3 вересня 2009 р. № 1026-р затвердив Концепцію захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг України. Документ підготований з ініціативи Держфінпослуг і покликаний вирішити проблему недостатнього захисту прав клієнтів небанківських фінансових установ.
Економічна криза зробила очевидною необхідність комплексного підходу захисту прав споживачів. Кількість фактів порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг за останні п’ять років значно збільшилася: кількість звернень громадян до Держфінпослуг з питань захисту своїх прав у 2008 році (2705 звернень) порівняно з 2004 роком (735 звернень) зросла майже в чотири рази, а у порівнянні із 2007 роком (1403 звернення) – майже удвічі. Реалізація Концепції сприятиме підвищенню рівня захисту прав споживачів фінансових послуг, покращенню їх доступу до якісних фінансових послуг, зміцненню довіри населення до фінансових установ, а також посиленню захисту споживача від можливих зловживань з боку фінансових установ.
Передбачається поетапна реалізація положень Концепції. В ході першого етапу з 2009 року до 2012 року ряд заходів, серед яких адаптація положень щодо регулювання порядку та умов надання роздрібних фінансових послуг, умов укладання кредитних угод до законодавства ЄС; здійснення переходу небанківських фінансових установ на міжнародні стандарти фінансової звітності, розроблення нормативно-правової бази створення фонду гарантування страхових виплат зі страхування життя та системи гарантування вкладів членів кредитних спілок. А також розроблення та реалізація державної цільової програми інформування громадськості щодо діяльності та послуг небанківських фінансових установ.
З 2012 року починається другий етап реалізації Концепції захисту прав споживачів. В ході його планується перехід на пруденційний нагляд за діяльністю небанківських фінансових установ, запровадження правових механізмів досудового розгляду скарг споживачів і розв’язання спорів між небанківськими фінансовими установами і споживачами. Також залучення саморегулівних організацій ринку фінансових послуг до процесу досудового розв’язання конфліктів і створення стандартів надання фінансових послуг.