За даними компанії GfK, два ключові показники розвитку ринку страхових послуг країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) демонструють стабільні значення. Однак їх динаміка в Україні досі залишається значно нижчою, ніж у сусідів. “Хрещатик” з’ясовував, що ж стримує розвиток страхування в нашій державі.
Страхування увійшло у побутову свідомість європейців
Частка населення у регіоні ЦСЄ, яка застрахувала майно (квартиру, будинок, машину тощо), складала 41 % у 2008 році і не зазнала значних змін до 2011 року — 42 %. Також стабільним є показник частки населення, що придбала поліс особистого страхування життя. У 2008 році такі поліси мали 27 % населення, у 2011 році — 26 %.
“Ключовими показниками розвитку ринку страхування країни є ступінь проникнення цієї фінансової послуги в економіку і питома вага страхового ринку у ВВП, — розповів “Хрещатику” начальник управління банківських продажів дирекції по роботі з VIP та брокерами НАСК “Оранта” Олександр Шишко.— У США цей показник становить 10 %, тобто кожен десятий долар в найбільшій економіці світу йде на страхування. В Японії він ще вищий — 11 %. В середньому по Європі цей показник склав 8,7 %. Відповідно, якщо в ЄС обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності охоплено 99 % автотранспортних засобів, то у нас, незважаючи на всі зусилля страховиків,— лише 75 %. Поліси КАСКО в Європі мають 85 % автовласників, в Україні — лише 8 %. Медичні страховки мають 20 % європейців, у нас — в десять разів менше. Тобто в Україні рівень страхування досить низький і дорівнює 2,2 %. Тут ми можемо позмагатися хіба що з Росією (рівень страхування 1,2 %) або з Казахстаном (0,7 %)”.
За словами керівника відділу дослідження ринків фінансових послуг у регіоні ЦСЄ Ростислава Кочана, розвиток страхового бізнесу пов’язаний із потужністю фінансового сектору в цілому. “Страхування є продуктом низького залучення для споживача, тож люди більш схильні відмовитися від нього в першу чергу. Тим не менше, в регіоні ЦСЄ зберігається високий потенціал для розвитку цього сегменту, особливо з огляду на потенціал недержавного пенсійного забезпечення”, — зауважив експерт.
Як зазначають фахівці, моделі поведінки щодо накопичень та заощаджень у регіоні ЦСЄ відрізняються від Західної Європи. Це віддзеркалюється, зокрема, у кількості договорів на страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення. Лише кожен восьмий мешканець Центральної та Східної Європи страхує життя, і ще значно менше людей дбають про пенсійні заощадження.
“Важливість усіх видів заощаджень, безперечно, зростатиме й надалі. Органи влади та компанії, що надають фінансові послуги, мають пояснити це населенню”, — зазначила “Хрещатику” експерт з досліджень ринків страхових послуг компанії GfK Крістіна Прассдорф.
“Страхування давно увійшло у побутову свідомість європейців,— стверджує Олександр Шишко.— Для прикладу наведу Німеччину. Років двадцять тому в цій країні було відмінено обов’язкове страхування нерухомості громадян. Чому? Тому що будь-який власник і без того має 5-6 полісів добровільного страхування свого майна на всі випадки. Медична страховка є обов’язковою (хоча існує можливість розширити її добровільно), страхування цивільної відповідальності автовласника є невід’ємним, як мотор автомобіля. До того ж, німецькі страхові компанії вважаються одними з найкращих і найнадійніших у світі. Страховий ринок Німеччини збільшується щорічно на 10 %. І так у більшості західноєвропейських країн. Там ніколи не стоїть питання, страхуватися чи ні. Питання лише у тому, в якій компанії кращі для цього умови”.
Що стримує вітчизняний страховий ринок
Україна значно відстає від сусідніх країн щодо обсягу послуг страхування, зазначають фахівці GfK. Левова частка припадає на обов’язкове страхування транспортних засобів, також велику кількість індивідуальних полісів охоплює медична страховка, оплачена працедавцем. Отже, дуже незначний відсоток українців хеджує свої ризики добровільно, тобто з власної ініціативи.
“Сьогодні у ринку немає сильного тренда до зростання. Бізнес будується на КАСКО, ОСАГО і ДМС (добровільному медичному страхуванні), але жоден з цих сегментів не зростає так, як того хотілося б, — коментує ситуацію “Хрещатику” президент Ліги страхових організацій України Наталія Гудима. — До того ж, споживачі відчувають, що велика частина страхового бізнесу носить примусовий характер. Ринкових механізмів стимулювання розвитку страхування зараз практично немає”.
Наразі популярність добровільних видів страхування, затребуваних раніше, падає. Щоб залучати клієнтів, компанії демпінгують. Але це не сприяє збільшенню обсягу премій і заганяє ринок в кут.
“Ми очікуємо, що ситуація зміниться після проведення пенсійної реформи, яка є дуже необхідною для держави, однак вже кілька років відкладається через відсутність консенсусу щодо неї”, — пояснює керівник відділу фінансових досліджень GfKUkraine Дмитро Яблоновський.
На сьогодні страховики не можуть знайти золотої середини між регулюванням і вільними ринковими відносинами. “Норми, покликані регулювати ціноутворення, сприймаються ринком як факт порушення принципів вільної конкуренції. Проте компанії з іноземним капіталом вже знайшли свого клієнта: люди страхуються у них не один рік, і самі компанії не планують так просто віддавати свою ринкову частку конкурентам”, — зазначила Наталія Гудима.
За словами Олександра Шишка, робота дрібних страховиків часто чинить негативний вплив на стан ринку. Намагаючись захопити свій сегмент, вони можуть вдаватись до демпінгу, що призводить до зниження страхових тарифів до рівня, коли можливість страховика виплачувати відшкодування стає неможливою. Крім того, випадки банкрутства страхових компаній позначаються на рівні довіри населення до страховиків загалом
Олександр ХАРЬКО “Хрещатик”
