Створення системи страхування воєнних ризиків обговорювали на засіданні Ліги страхових організацій України за дорученням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Страхові компанії наразі, на відміну від 2022 року, вже акумулювали статистику щодо страхування воєнних ризиків, є досвід як укладення договорів страхування, так і врегулювання, здійснення виплат.
Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення міжнародні перестраховики відмовилися надавати страхове покриття для України, оскільки вірогідність настання збитків близька до 100%.
«Навіть у таких складних умовах українські страхові компанії продовжують шукати можливості для того, щоб забезпечувати захист людей і бізнесу. Власними силами та з урахуванням доступного перестрахового ресурсу вони беруть на себе воєнні ризики у межах обґрунтованих лімітів і пропонують рішення для страхування житлової та комерційної нерухомості, транспорту, у більш індивідуальному форматі – промислових об’єктів, а також для здоров’я у межах медичного страхування», – зазначив директор департаменту корпоративного страхування Страхової компанії «ІНГО» Сергій Кривошеєв.
Втім, на жаль, ємність вітчизняного приватного ринку для страхування воєнних ризиків, орієнтовно, становить 40-60 млн грн, що не відповідає масштабам наявних ризиків.
Страховики акцентували увагу, що навіть в існуючих умовах, коли значна частина міжнародних перестраховиків утримується від активної співпраці, очікуючи стабілізації ринку та гарантій безпеки, частина українських страховиків все ж таки отримали доступ до міжнародного перестрахування, що дало можливість збільшити ліміти страхового покриття насамперед для компаній малого і середнього бізнесу.
Проте, зі зростанням частоти та інтенсивності обстрілів страховики та перестраховики вимушені постійно переглядати свої умови. Так з 4-5% в певні періоди котирування перестраховиків (нетто-ставка) зростають до 8-10%. Це свідчить про те, що страхування від воєнних ризиків в країні, яка вже перебуває у стані війни – надскладне завдання. Саме тому український ринок не є цікавим для міжнародних перестраховиків.
Моделюючи різні варіанти щодо створення системи страхування воєнних ризиків, страховики також обговорили і важливість державно-приватного партнерства із залученням міжнародних інституцій до цього процесу. У той же час учасники дискусії висловили занепокоєння, що наявність державної субсидії не є гарантією отримання перестрахування та вирішення питання, а можливо й навпаки, ускладнить його, оскільки на плечі держави лягає висока вірогідність 100%-ї збитковості, тобто дане страхування перестає мати ознаки страхового бізнесу і перетворюється на фінансування. Тому основним питанням залишається: хто і як буде платити відшкодування, оскільки ні держава, ні українські страховики не мають можливості взяти на себе воєнні ризики країни під час війни.
Підсумовуючи обговорення, члени ЛСОУ сформували такі пропозиції для Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:
- ризики, умови та дефініції повинні бути зрозумілими та прийнятними іноземними перестраховиками;
- модель повинна відповідати міжнародним аналогам (страхування від ризиків тероризму (диверсій);
- для опрацювання даних питань та представлення позиції ринку на зустрічі з міжнародними перестраховиками та іншими партнерами пропонуємо створити робочу групу за участі народних депутатів, представників Мінекономіки, НБУ, міжнародних брокерів та страховиків, що здійснюють таке страхування.
«Міжнародна практика страхування воєнних ризиків не має готового рішення для України, тому сформувати його – завдання насамперед для фахівців страхового і перестрахового ринків світу і це – справжній виклик», – підкреслив президент ЛСОУ Віктор Берлін.
