Керівникам підприємств, котрі візьмуть на роботу випускника вузу або людину, старшу п’ятдесяти років, надаватимуться податкові пільги. Також після 45-річного віку можна буде здобути нову освіту, а за навчання у вузі заплатить держава. Все це йдеться у законопроекті “Про зайнятість населення”, який Верховна Рада України вже прийняла у першому читанні. Про те, які зміни чекають українців у сфері зайнятості, в інтерв”ю розповів заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, народний депутат Ярослав СУХИЙ.
Працевлаштовувати безробітних стане вигідно
– Ярославе Миколайовичу, згідно зі статистикою, сьогодні в Україні на кожну вакансію претендують 6 осіб. Чи зможе законопроект вирішити проблему безробіття?
– Чинний Закон “Про зайнятість населення” був прийнятий ще 1991 року. Незважаючи на те, що протягом останніх двадцяти років до цього законодавчого акта вносилися численні зміни, на сьогодні він не відповідає вимогам часу. Головні проблеми, які мають бути вирішені за допомогою нового закону: високий рівень тіньової зайнятості; невідповідність робочої сили вимогам сучасної економіки; дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили; істотний рівень молодіжного безробіття (близько 20%); низький рівень підприємницької активності населення; неефективність роботи Держслужби зайнятості; необхідність приведення роботи приватних кадрових агентств у відповідність до стандартів міжнародної практики. На мою думку, запропоновані в законопроекті механізми здатні розв’язати велику частину цих актуальних нині питань. Новий закон про зайнятість буде серйозно стимулювати економіку, допоможе створювати сотні тисяч нових, високооплачуваних робочих місць. Це, вважаю, серйозний крок до поліпшення ситуації у сфері зайнятості.
– Законопроектом передбачається запровадження стимулів зайнятості населення. У чому вони будуть виявлятися?
– Законопроектом передбачено чимало стимулів для роботодавців з тим, щоб вони створювали додаткові робочі місця. Зокрема, виписана норма, у якій йдеться, що роботодавець, який протягом року забезпечував створення робочих місць і виплату заробітної плати в розмірі не нижче 3-х мінімальних зарплат, наступного року має право на зменшення розміру єдиного соціального внеску.
Керівники підприємств, де нараховується більше 20 штатних працівників, повинні взяти на роботу до 5 % людей, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці (випускники вузів без досвіду роботи, мати або батько, які поодинці виховують дітей, люди, яким залишилося менше 10 років до пенсії за віком, та деякі інші категорії громадян). Роботодавцю, який візьме таких людей на нове робоче місце терміном на 2 роки за направленням центру зайнятості, щомісяця компенсуватимуть витрати в розмірі єдиного страхового внеску. Якщо підприємство не виконає квоту з прийому на роботу таких осіб, його оштрафують на дві мінімальні зарплати за кожного зазначеного працівника.
Передбачено заохочення і для суб’єктів малого підприємництва. Якщо малий підприємець створює нові робочі місця і працевлаштовує на них безробітних терміном не менше ніж на два роки, то він протягом першого року одержуватиме щомісячну компенсацію в розмірі мінімального страхового внеску.
Студенти денної форми навчання вузів і ПТУ проходять стажування з відкриттям трудової книжки, але не більше 6 місяців. Якщо зі студентом укладено трудовий договір, роботодавець зобов”язаний заплатити, як мінімум, мінімальну зарплату, але не зобов”язаний платити внесок на соціальне страхування. Також законопроектом пропонується встановити статус безробітного з першого дня звертання до Державної служби зайнятості.
Шантажу звільненням не буде
– Зараз йдеться про підвищення пенсійного віку. Але, як відомо, людям після 50 років роботу знайти дуже важко. Чи знайшло вирішення цієї проблеми у законопроекті?
– Роботодавцю, який працевлаштовуватиме громадян віком від 50 років та інші неконкурентоспроможні на ринку праці категорії населення не менше ніж на два роки, компенсуватимуться витрати, пов”язані зі сплатою єдиного соціального внеску без обмеження в розмірі заробітної плати протягом першого року. Особи віком від 45 років (страховий стаж понад 15 років) матимуть право на одноразове отримання “ваучера” на професійне навчання. За цим ваучером людині компенсуватиметься частина вартості навчання.Також законопроект передбачає: в оголошеннях про вакансії заборонено вказувати вік і стать кандидатів, вимагати відомості про особисте життя (національність, сімейний стан, віросповідання, партійність). Також працівники, яких звільнили за півтора роки до пенсії, за умови реєстрації в центрах зайнятості і відсутності підходящої роботи, зможуть вийти на пенсію раніше. Однак у них повинен бути мінімально необхідний страховий стаж.
– Як Ви вже сказали, згідно з нормою майбутнього закону роботодавці, які створюють перше робоче місце для молоді і візьмуть на роботу людей, старших 50 років, протягом двох років звільняються від сплати єдиного соціального внеску на цих працівників. Але для керівника підприємства залишається лазівка – якщо працівник звільнився протягом двох років за власним бажанням, він нічого не зобов”язаний повертати бюджету. Тому, зрозуміло, що будь-яке звільнення працівника буде “за власним” бажанням. Чи не станеться так, що Пенсійний фонд і влада на місцях будуть саботувати виконання закону, адже вони втрачають доходи?
– Я вважаю, що Пенсійний фонд України та органи місцевої влади із розумінням поставляться до цього нововведення. Адже, насамперед, йдеться про ліквідацію безробіття. Тому місцевій владі та пенсійним органам буде набагато вигідніше, коли люди працюватимуть, а не стоятимуть на обліку в центрах зайнятості. Зазвичай, коли роботодавець змушує працівника звільнитися за власним бажанням, то він погрожує йому тим, що у разі відмови буде звільнення “по статті”. Оскільки законопроект передбачає, що в останньому разі роботодавцю доведеться повернути державі кошти, то, звичайно, шантажувати звільненням він не зможе. Якщо людину влаштовуватиме робота, то розрахуватися з неї (принаймні, протягом двох років) її змусити ніхто не зможе. Відзначу, пряме встановлення в майбутньому законі компенсацій для роботодавців має підвищити ефективність їхнього стимулювання у вирішенні проблеми безробіття, адже нині чинне законодавство містить на цей рахунок лише загальні фрази, але не визначає чітко встановлених розмірів пільг і компенсацій.
Статус безробітного – з першого дня
– Законопроектом пропонується надавати статус безробітного з першого дня звертання до Державної служби зайнятості. А чи зміниться розмір виплат по безробіттю?
– Статус безробітного можна буде отримати з першого дня реєстрації в Держслужбі зайнятості, а не з 7-го, якщо не було пропозицій підходящої роботи (як це зараз). З 8-го дня починаються виплати допомоги по безробіттю. Зараз обсяг допомоги розраховується виходячи зі стажу: до 2 років – це 50% середньої зарплати, більш 10 років – 70%. Запропоновано переглянути порядок і розміри виплати, виходячи із середньої зарплати за 12 місяців, коефіцієнтів загального страхового стажу та сплати внесків.
Мінімальний розмір допомоги буде встановлювати Кабмін: вона повинна бути не нижчою 45% мінімальної зарплати і не вищою прожиткового мінімуму, максимальний розмір допомоги по безробіттю не повинен перевищувати п”ятикратного прожиткового мінімуму.
– А якщо хтось із безробітних захоче відкрити власну справу, чи буде йому надаватися допомога від держави?
– Для стимулювання самозайнятості та підприємницької ініціативи населення Держслужба зайнятості буде забезпечувати надання безкоштовних консультацій з питань законодавчого застосування та ведення підприємницької діяльності. При цьому безробітним, які виявили бажання займатися підприємництвом, одноразово виплачуватиметься допомога по безробіттю для організації такої діяльності.
– У законопроекті цілий розділ присвячено введенню держрегулювання діяльності приватних кадрових агентств. Чи будуть брати вони плату за свої послуги?
– На приватні агентства зайнятості пропонується покласти обов”язок інформувати Держслужбу зайнятості про існуючі на ринку праці вакансії. У разі неподання або порушення порядку подання агентствами з працевлаштування, відповідно до майбутнього закону, відомостей про вакансії на ринку праці з них стягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Крім того, в законопроекті запропоновано встановити пряму заборону на оплату шукачами послуг таких агентств – вони зможуть отримувати гонорари лише від роботодавців. Також у законодавчому полі збираються зобов’язати приватні кадрові агентства забезпечувати захист інформації, що надійшла від громадян, які звертаються з метою працевлаштування, та дотримуватися правил використання і поширення такої інформації, встановлених законами України “Про інформацію” та “Про захист персональних даних”, а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців відповідно до закону.
Порушників – до відповідальності
– Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про зайнятість?
– У разі порушення законодавства про зайнятість населення, роботодавець несе відповідальність за: необгрунтовану відмову у прийомі на роботу зазначених у частині першій статті 14 цього Закону громадян у межах відповідної квоти – штраф за кожну відмову в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виявлення порушення; невиконання протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій цієї статті 14 цього Закону, – штраф за кожну непрацевлаштовану особу у межах відповідної квоти у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виявлення порушення. Передбачені санкції й за інші порушення.
Довідка
На сьогодні кількість офіційно працюючих зрівнялася з чисельністю пенсіонерів, відповідно збільшується навантаження на державний бюджет, унеможливлюється забезпечити гідні пенсії та інші соціальні виплати. Крім того, громадяни, які працюють у неформальному секторі економіки, позбавлені соціального захисту у разі настання страхового випадку. Починаючи з 2009 року, кількість застрахованих працівників зменшилась на 1,37 млн осіб – майже на 10%.
В Україні на сьогодні спостерігається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили практично за всіма групами професій. Особливо позначається нестача кадрів на високотехнологічних промислових виробництвах. Як наслідок, у середньому по Україні наприкінці 2011 року на одну вакансію претендувало 8 осіб. Майже у двох третинах регіонів ситуація була ще більш напруженою.
У 2011 рівень безробіття у віковій категорії 15-24 становило майже 20%. Це пов’язано, зокрема, із недоліками існуючої системи професійного навчання, відсутністю належної співпраці між навчальними закладами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади, незадовільними умовами праці, недостатньою мотивацією молодих громадян до оволодіння робітничими професіями, низьким рівнем їх професійної адаптації на виробництві тощо.
Інна БІРЮКОВА
