Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) на засіданні комітету 12 квітня підтримала створення Аграрного страхового бюро. Нині її спеціалісти працюють над доробкою проекту закону “Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції за державної підтримки”.
Фахівці стверджують, що навіть така прозаїчна справа, як страхування тварин, може стати “поетичною”. Один з керівників страхової компанії розповів, як отримав велике задоволення, вивчаючи клички овець, на страхування яких було укладено договір: Гейша, Вуя, Люстра, Рейдерка, Покімона. Втім, із агрострахових продуктів, які сьогодні поширені в Україні, більший попит мають страхування сільськогосподарських культур, менший – страхування тварин.
За даними проекту з агрострахування Міжнародної фінансової корпорації, вітчизняні страхові компанії, які активно займаються страхуванням аграрних ризиків, минулого року зібрали 44,1 млн страхових премій, що в 3,5 раза менше, ніж у 2008-му. Дослідження зроблене на базі даних 16 основних страхових компаній (СК). Лідером ринку по зібраних преміях стала “Українська аграрно-страхова компанія” (41 відсоток від загального обсягу). Її успіх пов’язаний із співпрацею з холдингом “Астарта-Київ”.
Cпеціалізуватися на страхуванні агроризиків може дозволити собі далеко не кожна СК. Для цього потрібен професійний андеррайтер, який би перестрахував ризики. Такий андеррайтер, наприклад, має інвентаризовану карту зі статистикою всіх погодних змін температури, погодних умов, вологості атмосферної і грунтової за останні 50 років. Кожна область поділяється на кількість підрегіонів залежно від ризиків. Наприклад, Херсонська, Миколаївська та Крим – території із зонами підвищеного ступеня ризику. Тому в них тарифи вищі.
“В середньому комплексні страхові тарифи при страхуванні майбутнього врожаю сільськогосподарських культур коливаються в межах 3,56 – 6,5 відсотка, при франшизі 15-30 відсотків, які були і є абсолютно ринкові, порівняно з минулими роками. Проте, через брак у 2009 році державних субсидій вдвічі зросло фінансове навантаження на українських фермерів навіть при таких тарифах”, – розповів “УК” голова правління страхової групи “ТАС” Дмитро Грицута. Тому, наприклад, наша компанія запропонувала страхувати лише окремі ризики типу град, буря тощо, що значно здешевило страхову премію і в цілому договір. Брак субсидування, кредитування аграрного сектору економіки України зумовив адаптацію страхових тарифів до фінансових можливостей страхувальників. Динаміка тарифів зі страхування сільськогосподарських ризиків низхідна: в 2008 році страховий тариф становив 3,22 відсотка, а в 2009 – 2,17 відсотка.
Торішнього сезону, наприклад, через високий тариф не знайшов підтримки сільгоспвиробників такий продукт, як “страхування врожаю на весь цикл виробництва”. Нині поширеними страховими продуктами є страхування посівів сільськогосподарських культур на період перезимівлі, страхування врожаю.
Починаючи з минулого року, кількість договорів страхування майна в регіонах зменшується. Люди не хочуть страхуватися, оскільки був відмінений механізм компенсації витрат на страхування виробництва сільгосппродукції. В 2005-2008 роках держава компенсувала 50 відсотків суми страхової премії, виплаченої страховиком за договорами страхування. Ця норма закріплена в Законі “Про державну підтримку сільського господарства України”. З початку роботи програми субсидування співвідношення застрахованої площі культур до загальної зросло з 2 відсотків в 2005 році до 9,5 відсотка в 2008-му. Але цю програму скасували начебто через те, що сільгоспвиробники не освоїли всіх виділених державою коштів.
Голова правління СК “БРОКБІЗНЕС” Вадим Загрібний пригадує, як паводком 2008 року було пошкоджено майже 29 тис. будинків, зруйновано близько 500 автомобільних і 700 пішохідних мостів, вода змила 900 км доріг. “Загальний збиток з врахуванням знищеного врожаю сягнув 5 млрд гривень. І все це поновлювалося за рахунок державного і місцевого бюджетів. “Невже у країни є зайві кошти? Створення ефективної системи страхування майна від стихійних лих є актуальною проблемою”, – підкреслює він.
За оцінкою спеціалістів, обсяги договорів з агрострахування в Україні цього року суттєво зменшаться. Одним з факторів негативного впливу є затягування з прийняттям держбюджету на 2010 рік, внаслідок чого весняна посівна пройде практично без державної підтримки.
“Зважаючи на відсутність державних субсидій щодо здешевлення сплачених страхових премій сільгоспвиробниками та дотацій держави на посіви, можна з деяким оптимізмом говорити про те, що аграрії укладали договори не для отримання субсидій і дотацій, а для захисту. Припинено “схемне” страхування і на ринку залишаються лише ті компанії, які працюють прозоро”, – підкреслює заступник начальника управління сільськогосподарського страхування НАСК “Оранта” Олександр Муха.
На думку експертів, агрострахування – перспективний напрямок, оскільки в Україну починають заходити великі західні агрохолдинги, які мають свою культуру страхування (вони не чекають держпідтримки, дотацій, а страхують самі). Для них при перестрахуванні ризиків вирішальну роль має наявність європейського перестраховика. Крім того, Держфінпослуг виступає за внесення добровільного страхування сільськогосподарських ризиків у категорію окремого виду ризиків і надання йому окремої ліцензії.
Автор: Вікторія БАХУР
Джерело: Урядовий кур’єр
