Ліга страхових організацій України

Міністерство аграрної політики та продовольства хоче створити Державну аграрну страхову компанію (ДАСК). Про це йдеться в проекті урядового розпорядження про затвердження «Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні».

Документом страховому держагентові пропонується виконувати функції страховика, перестрахувальника і адміністратора системи страхування сільгосппродукції. Розробники концепції вважають, що аграрії мають сплачувати страховим компаніям 50% вартості страхового поліса, а решту — держава. Причому після підписання договору з аграрієм страхувальник, говориться в тексті проекту концепції, може одразу звернутися до ДАСК за отриманням решти 50%. Після такого звернення державна компанія передає пакет документів (від страхувальника) до Мінагрополітики. Протягом місяця міністерство повинно виплатити ДАСК цю суму, а вже потім остання — страховику. І тільки після отримання страховими компаніями повної вартості поліса договір про агрострахування гарантує аграрію в разі настання страхового випадку повну компенсацію. В міністерстві сподіваються, що таким чином вдасться поліпшити роботу між сільгоспвиробниками, страховиками та державою.

На створення ДАСК (у статутний його фонд) з держбюджету потрібно виділити мільйон євро. Концепцію планують втілювати в життя поетапно. На першому етапі — створити законодавчі умови. Наступний етап — розробка страхових продуктів, їхнє випробування та побудова баз даних про страхування сільськогосподарської продукції.

Про перспективи та наслідки для ринку появи такого державного агрострахового агента «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

Роман ШИНКАРЕНКО, консультант IFC з питань агрострахування «Проекту розвитку агрострахування в України»:
— Запропонована модель непогана, бо цього разу міністерство прислухалося до думки страховиків та консультантів. Єдине, що мені не подобається, що після сплати аграріями першого платежу (50% поліса) договір набуває чинності тільки наполовину. І якщо держава через 30 днів не дасть свою порцію грошей, то застрахованою буде тільки фактично половина запланованих фермером посівних площ. Наша організація пропонувала уряду створити агробюро з числа страховиків. Але якщо від цієї ідеї відмовляться — не страшно. У світі існують дві моделі: перша, при якій державна установа адмініструє такі страхові програми, а друга — страховики.

Вартість страхування сільськогосподарської продукції різна для регіонів та періоду страхування. Наприклад, застрахувати озимі на зиму коштує від 50 до 90 гривень за га (пшениця, ячмінь, ріпак). Страховка ж на весну — літо для соняшника та кукурудзи коливатиметься в межах 50 — 170 гривень за га. Тепер стосовно регіонів. У Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Луганській областях вартість агрострахових полісів буде на 20 — 30% вищою, бо ці регіони більше ризикові в плані виникнення спеки. На мій погляд, страхувати потрібно хоча б 40 — 50% посівних площ в країні. Звісно, було б добре, якби страхували всі площі.

У першу чергу страхувати потрібно стратегічно важливі для продовольчої безпеки держави культури: озиму пшеницю та ячмінь, ріпак, соняшник, кукурудзу, цукровий буряк. Але перспективним стає все більше і садівництво, яке останнім часом активно розвивається в Україні.

Геннадій НОВІКОВ, голова Аграрного союзу України:
— Практику агрострахування використовували ще в радянський час і зараз повертаються до неї, зрозумівши її ефективність. Однак сьогодні вона не так успішно розвивається, бо аграрії не вірять, що в разі настання страхового випадку страхові компанії їм відшкодують збитки. Для розвитку аграрного страхування сьогодні бракує довіри між учасниками ринку. Два роки тому держава компенсовувала 50% страхових платежів сільгоспвиробникам, але практика не спрацювала, бо держава не гарантувала виконання страховиками зобов’язань. Тому ми підтримуємо, щоб держава ставала третім учасником договору страхування через внесення певної суми. Як тільки держава стане гарантом виконання страхових обов’язків компаніями — це одразу підвищить рівень співпраці між страховиками та сільгоспвиробниками. На мій погляд, було б добре, якби аграрії застрахували 40 — 50% посівних площ.

Але сьогодні не так багато страхових компаній, які зможуть виступати справді реальним страхувальником на агарному ринку. Для цього вони повинні перестраховувати свої ризики на європейському ринку.

Поява реального агрострахування допоможе ще й знизити відсоткові ставки банківських кредитів для аграріїв. Крім того, спростить роботу між банком та аграрієм, наприклад, з форвардними контрактами.

Автор: Наталія Білоусова
Джерело: День