НБУ встановив вимоги щодо наявності мінімального власного капіталу страховиків

7 лютого 2019 року набирає чинності Постанова Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 9 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».

Відповідно до Законів України «Про Національний банк України» та «Про валюту і валютні операції», вносяться зміни до постанови Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року № 297 «Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2002 року за № 712/7000 (зі змінами), та зміни до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року № 297, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2002 року за № 712/7000 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 21 грудня 2017 року № 137) (зі змінами) (далі — Положення).

Положення визначає порядок видачі, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 змін до Положення, страховики для отримання ліцензії зобов’язані забезпечити наявність мінімального власного капіталу для здійснення розрахунків в іноземній валюті на території України за договорами страхування життя у сумі 300 мільйонів гривень.

Згідно з документом, небанківська установа, яка є фінансовою установою, здійснює валютні операції, передбачені пунктами 1 — 4 частини другої статті 9 Закону України «Про валюту і валютні операції» та/або нормативно-правовими актами Національного банку, а також інші валютні операції, які є наданням фінансових послуг, передбачених частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», на підставі ліцензії, що надає небанківській установі, яка є фінансовою установою, право на здійснення таких валютних операцій.

Відповідно до пункту 15  розділу ІІ Положення, Національний банк видає небанківській установі ліцензію для здійснення валютних операцій за умови дотримання таких вимог:

— строк діяльності не менше одного року — для небанківської установи, яка є фінансовою установою, у сфері надання резидентам таких самих фінансових послуг у валюті України;

— відповідність фінансового стану небанківської фінансової установи вимогам Положення;

— відповідність небанківської фінансової установи, її керівників, власників істотної участі в ній вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, визначеним у Положенні;

— відповідність структури власності небанківської фінансової установи вимогам Положення;

— подання до Національного банку повного пакета документів для отримання ліцензії, визначених Положенням;

— не було здійснення небанківською установою протягом останніх шести місяців, що передують даті надходження пакета документів, та протягом строку розгляду пакета документів порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку, валютного законодавства України, законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або наявності двох і більше фактів застосування до небанківської установи протягом року, що передує даті надходження пакета документів, та протягом строку розгляду пакета документів заходів впливу за порушення вищезазначеного законодавства України.

Небанківські установи зобов’язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів Національного банку, валютного законодавства України, законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг (уключаючи вимоги Положення), законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також виконувати вимоги та рішення Національного банку, уключаючи вимоги Національного банку щодо надання йому інформації, документів і звітності в установлений Національним банком строк.

Для отримання ліцензії небанківська фінансова установа подає до Національного банку зокрема такі документи:

— бізнес-план щонайменше на три роки діяльності;

— анкету небанківської фінансової установи;

— копії ліцензій на здійснення небанківською фінансовою установою тих видів фінансових послуг, які підлягають ліцензуванню згідно із законодавством України, виданих уповноваженим органом державної влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;

— фінансову звітність, складену відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, за попередній звітний рік та станом на останню звітну дату, що передує зверненню небанківської фінансової установи до Національного банку із заявою про видачу ліцензії;

— аудиторський звіт, підготовлений суб’єктом аудиторської діяльності, який має право проводити аудит фінансової звітності небанківських установ, про підтвердження достовірності та повноти фінансової звітності;

— довідки банків, що обслуговують рахунки небанківської фінансової установи, які містять інформацію про рух коштів на рахунках;

— документи, які підтверджують джерела походження коштів для формування власного (статутного, додаткового) капіталу небанківської фінансової установи;

— інформацію про наявність у небанківської фінансової установи (її структурних підрозділів) приміщень, в яких планується здійснення діяльності з надання фінансових послуг, що передбачають використання готівки в національній та іноземній валютах, які відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок проведення валютно-обмінних операцій та з питань організації захисту приміщень небанківських фінансових установ в Україні;

— відомості про структуру власності небанківської фінансової установи.

Як повідомлялося раніше, Закон України «Про валюту і валютні операції» було прийнято 21.06.2018 та вводиться в дію 07.02.2019.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень цього Закону, вносяться зміни до статті 19 Закону України «Про страхування», згідно з якими страхувальникам-резидентам надається право вносити платежі за укладеними договорами страхування життя  в іноземній валюті у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п’ятої цієї статті.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 9 Закону України «Про валюту і валютні операції», небанківські фінансові установи здійснюють розрахунки у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій. Ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій діють безстроково. Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється Національним банком України. Національний банк України у визначеному ним порядку веде реєстр осіб, яким видано ліцензії на здійснення валютних операцій, та розміщує інформацію про видані ліцензії на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України.